Справа № 206/5502/19
1-кп/206/365/19
15 жовтня 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040700000819 від 16.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 310 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захиника-адвоката ОСОБА_5
"01" жовтня 2019 р. до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.310 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 , якого підтримав захисник-адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору з наступних підстав.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 1, 2 ст. 8 КПК України). Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 1, 2 ст. 8 КПК України).
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема формулювання обвинувачення. Верховним Судом України у його Постанові від 24.11.2016 р. № 5-328кс16 було висловлено правову позицію, відповідно до якої в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Відповідно до викладених фактичних обставин у обвинувальному акті вбачається, що ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямованим на незаконний посів та незаконне вирощування рослин роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, та не маючи спеціального дозволу - ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з культивуванням вказаних рослин, приблизно в серпні 2019 року, самостійно незаконно висадив у ґрунт на території домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебуває у його володінні, не менш ніж 12 кущів рослин роду коноплі, які в подальшому незаконно вирощував та здійснював дії, спрямовані на обробку ґрунту, а саме: прополювання та удобрення, внаслідок чого незаконно виростив рослини роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини у кількості 12 кущів. 16 серпня 2019 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 12 години 40 хвилин, під час проведення огляду домоволодіння за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за участі двох понятих, в обробленому ґрунті виявлено та вилучено 12 кущів, які відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis), які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей, які ОСОБА_3 раніше незаконно посіяв та незаконно виростив.
Органом досудового слідства умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та незаконне вирощування конопель, у кількості більше п'ятдесяти рослин.
Разом з тим суд, зазначає, що відповідно до диспозиції частини першою ст. 310 КК України, встановлено, незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.
А відтак, відсутність в обвинувальному акті правильного формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України зазначено, що судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
Окрім того, висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов'язком органу досудового слідства та невід'ємною частиною права обвинуваченого на захист.
У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення п. п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.
Таким чином, вказані вище недоліки обвинувального акту, а саме його поверховість та не конкретність, порушують право обвинуваченого, передбачене ст. 42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення чи кримінальних правопорушень він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Така неконкретність обвинувачення заздалегідь перекладає по суті на суд обов'язок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі (ст. 22 КПК України), а тому ці обставини унеможливлюють призначити такий обвинувальний акт до судового розгляду.
Крім того, до загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, що встановлює обов'язок слідчого, прокурора та суд неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.
Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках передбачених КПК України, підтверджується і висновком викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У зв'язку з чим, враховуючи вищевикладене суд, у відповідності до положень ст. 28 КПК України (розумні строки) та керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 314 КПК України, виходячи з мети забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, вважає за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт так, як це сприятиме дотриманню положень, як КПК України, так і Конвенції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 291, 314-316, 372 КПК України, суд -
Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040700000819 від 16.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_4 для усунення вказаних недоліків. Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1