Справа № 524/5521/19 Номер провадження 22-ц/814/2669/19Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
16 жовтня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Ачкасовій О.Н.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 вересня 2019 року, ухвалене суддею Андрієць Д.Д., повний текст додаткового рішення складено - 06 вересня 2019 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кременчуцький міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила доповнити рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.07.2019 таким абзацом: «Смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступила у зв'язку із двосторонньою пневмонією».
Свої вимоги заявник мотивувала тим, що через відсутність у рішенні суду посилання на причину смерті у неї виникають труднощі у поданні заяви до органів нотаріату України про прийняття спадщини.
Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Кременчуцький міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задоволено. Вимоги в частині визначення причини смерті особи - залишено без задоволення.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положення чинного законодавства України, зокрема Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, не вимагають від спадкоємців обов'язкового подання документів, які підтверджують причину смерті спадкодавця. Встановлення причин смерті ОСОБА_3 не породжує юридичні наслідки, а отже факт причини смерті особи, на думку суду, не є юридичним у розумінні ст. 315 ЦПК України. Також, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України була неможливість проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , а не отримання свідоцтва про право на спадщину. На підставі ухваленого 31.07.2019 рішення суду Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області складено актовий запис № 1882 від 02.08.2019 про смерть ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи та ухвалити нове додаткове рішення, яким зазначити, що смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступила у зв'язку з двосторонньою пневмонією.
Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення суд першої інстанції мотивує положенням чинного законодавства України, зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, відповідно до якого, нотаріуси України не вимагають від спадкоємців обов'язкового подання документів, які підтверджують причину смерті спадкодавця. На підставі чого суд першої інстанції зробив висновок, що встановлення причин смерті ОСОБА_3 не породжує юридичні наслідки, а отже факт причини смерті особи, не є юридичним у розумінні ст. 315 ЦПК України. При цьому, судом першої інстанції проігноровано положення ст. 1224 ЦК України про існування цілого ряду обставин, коли особа - спадкоємець усувається від права спадкування, яке було зазначено у заяві про ухвалення додаткового рішення. Нотаріуси України під час здійснення своїх повноважень відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про нотаріат» керуються Конституцією України, Законом України «Про нотаріат», іншими законодавчими актами України, з вказаного слідує, що найголовнішим законодавством щодо оформлення спадщини в Україні є Цивільний Кодекс України. Тому судом першої інстанції при постановленні додаткового рішення було порушено вимоги матеріального права, а саме ст. 1224 ЦК України, не надано належної оцінки поясненням та посиланням на норми права, які були зазначені у заяві до суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кременчуцький міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
31.07.2019 судом ухвалено рішення у справі, яким задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Донецька Донецької області, в м. Докучаєвськ Донецької області (а.с. 25-26).
Звертаючись до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про встановлення факту смерті, ОСОБА_1 просила суд встановити факт смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Донецьк Донецької області, місце реєстрації - АДРЕСА_3 , місце смерті - Україна м. Докучаєвськ Донецької області, причина смерті - двостороння пневмонія.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення щодо визначення причини смерті ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, не вимагається від спадкоємців обов'язкового подання документів, які підтверджують причину смерті спадкодавця.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5 зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Положення чинного законодавства України, зокрема Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, не вимагають від спадкоємців обов'язкового подання документів, які підтверджують причину смерті спадкодавця. У зв'язку із цим, встановлення причин смерті ОСОБА_3 не породжує юридичні наслідки.
Підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України була неможливість проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , а не отримання свідоцтва про право на спадщину. На підставі ухваленого 31.07.2019 р. рішення суду Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області складено актовий запис № 1882 від 02.08.2019 про смерть ОСОБА_3 .
Крім цього, слід звернути увагу на те, що в Україні бланк свідоцтва про смерть особи не містить графи «причина смерті», для оформлення спадкових прав нотаріусу подається оригінал свідоцтва про смерть особи. Крім цього, у лікарському свідоцтві про смерть № 71 від 1306.2019 р. на ім'я ОСОБА_3 , виданому так званою Донецькою Народною Республікою, у графі «причина смерті» зазначено а) двостороння пневмонія, б) атеросклероз (а.с. 11). У заяві до суду ОСОБА_1 просить встановити причину смерті - двостороння пневмонія.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд при ухваленні додаткового рішення порушив вимоги матеріального права, а саме ст. 1224 ЦК України, яка передбачає усунення від права на спадкування, не дав належну оцінку поясненням заявника, не заслуговують на увагу, оскільки не зазначення причини смерті спадкодавця при встановленні факту його смерті не впливає на реалізацію спадкоємцем його спадкового права та на обставини, передбачені ст. 1224 ЦК України.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що у резолютивній частині додаткового рішення не зазначено з якої підстави вимоги в частині зазначення причини смерті залишені без задоволення, оскільки це не впливає на законність додаткового рішення, підстави залишення без задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення містяться у його мотивувальній частині.
З огляду на те, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 вересня 2019 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов