Справа № 554/8935/18 Номер провадження 22-ц/814/2580/19Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
15 жовтня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Одринської Т.В.
суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О.
за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В.
за участю учасників справи: представника Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області - Тихонова О.О., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за поданням головного державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тихонова О.О. про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя
за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Репала Д.О.
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2018 року
06 листопада 2018 року головний державний виконавець Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області звернувся до суду з поданням про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме грошових коштах отриманих в якості орендної плати за оренду земельних ділянок.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2018 року застосвано до боржника ОСОБА_2 та заінтересованої особи - ОСОБА_1 заходи процесуального примусу при розгляді подання головного державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Тихонова О.О. про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 1921,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 1921,00 грн.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та заінтересована особа не з'явилися у судове засідання, явка яких була визнана судом обов'язковою, а тому на підставі ч.3 ст. 43 ЦПК України, дійшов висновку про застосування заходів процесуального примусу шляхом стягнення штрафу.
Відповідач та заінтересована особа не погодилися з даною ухвалою, в зв'язку з чим їх представник подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, як таку що не відповідає вимогам процесуального законодавства. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає , що відповідач та заінтересована особа не були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, оскільки судові повістки направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , а не за вірною - АДРЕСА_2 ., тому суд не мав підстав для застосування заходів процесуального примусу.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Виходячи з системного аналізу норм цивільно-процесуального законодавства, учасник справи відповідач, як сторона у справі, має право брати участь в судових засіданнях як особисто, так і через свого представника.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Як передбачено положеннями ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходи процесуального примусу застосовуються з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Такими заходами є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1ст. 144 ЦПК України).
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, за невиконання процесуальних обов'язків чи ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Матеріалами справи встановлено, що місцевим судом направлялись судові повістки на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , які повернулись на адресу суду без вручення адресату. Поштові відправлення повернуті по причині закінчення терміну його зберігання на поштовому відділенні. / а.с. 57-58, 60-61,115-116, 117-118, 126-127, 128-129/.
За приписами ч.ч. 1-5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В свою чергу, відповідно до положень ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Таким чином, у разі постановлення судом ухвали про застосування заходів процесуального примусу до учасника справи у вигляді стягнення штрафу за невиконання процесуальних обов'язків - неявки в судове засідання за викликом суду, суд повинен обґрунтовано мотивувати в своїй ухвалі, яким чином неявка учасника справи свідчить про недобросовісність виконання ним процесуальних обов'язків чи створює протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.
Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судових повісток про виклик у судові засідання, також останні не містять даних щодо навмисного неотримання ними судових повісток або інших активних дій, спрямованих на затягування розгляду справи.
Також, суд мав можливість повідомити учасників процесу про день та час розгляду справи у інший спосіб, передбачений цивільним процесуальним законодавством, але відповідних заходів місцевим судом не вживалося.
Крім того, притягуючи відповідача та заінтересовану особу до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов'язків, суд першої інстанції не зазначив, яким чином неявка вказаних осіб перешкоджала проведенню судового засідання з врахуванням того, що місцевим судом прийнято рішення про задоволення подання.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає в діях відповідача та заінтересованої особи ознак зловживання наданими їм процесуальними правами, правові підстави для накладення на них в порядку ст. 148 ЦПК України заходу процесуального примусу у вигляді штрафу відсутні. За таких умов оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 148, 367, 368, 369, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Репала Д.О. задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2018 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська
судді: __________________Г.Л. Карпушин ______________О.О.Панченко