пр. № 2/759/4762/19
ун. № 759/8821/19
16 жовтня 2019 року м.Київ
Святошинський районний суд м.Києва у складі
головуючого Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Святошинська района в м.Києві державна адміністрація (03115, м.Київ, пр.Перемоги, буд.97) про визначення місця проживання дітей,
У травні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 вимогами якого є визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір" ю ОСОБА_2 за її місцем проживання.
Обставинами, які вказує позивач, є факти проживання дітей разом із нею, утримання нею дітей, не проживання відповідача разом з сім'єю.
До суду надані пояснення відповідача про відсутність спору між ним та позивачем в яких він підтверджує про проживання дітей разом із матір"ю та відсутність взаємних неузгодженостей з цього питання, про що він також повідомив службу у справах дітей. У зв"язку із відсутністю спору, просить провадження у цивільній справі закрити.
У судовому засіданні представник позивача підтверджує факт проживання дітей разом із позивачем, однак для узаконення такого факту бажає отримати про це рішеня суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Суд закриває провадження у справі за відсутністю предмету спору. Під предметом спору розуміється об"єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. У даному випадку, предметом спору є право батьків на визначення місця проживання дітей.
Слід зазначити, що визначення місця проживання дітей разом із матір'ю є предметом позову, оскільки предмет позову - це частина позову, яка містить безпосередньо матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що між сторонами відсутні неврегульовані питання, що стосуються предмету спору у даній цивільній справі.
Слід зазначити, що суд не вправі вирішувати питання, спрямовані "на майбутнє", тобто на можливе існування спору щодо наявності у майбутньому у позивача певного права або для підтвердження будь-якого стану на даний час. Також суд не вправі підтверджувати своїм рішенням право, яке визнається відповідачем і ним наразі не оспорюється, шляхом задоволення позову про визнання такого права.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
На підставі викладеного, керуючись 274, 279, п.2 ч.1 ст.255, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Святошинська района в м.Києві державна адміністрація (03115, м.Київ, пр.Перемоги, буд.97) про визначення місця проживання дітей, закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК в редакції Закону до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.Ю.Миколаєць