Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1958/19 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 50 Доповідач Талько О. Б.
08 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/1958/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І. Г.,-
У лютому 2019 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 7 вересня 2002 року між нею та відповідачем укладено шлюб, від якого народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 грудня 2009 року шлюб між ними розірвано, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1021.
Стверджує, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не цікавиться життям дитини, всі витрати на утримання доньки несе вона особисто. У добровільному порядку відповідач надавати матеріальну допомогу відмовляється, хоча тривалий проміжок часу проживає і працює на території Польщі, займається виготовленням та продажем меблів та отримує значний дохід.
Таким чином, просила суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позову.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_4 повнолітнього віку.
Стягнення вирішено проводити з 6 лютого 2019 року.
В решті вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема, зазначає, що судом не взято до уваги подання відповідачем відзиву на позовну заяву лише 16 квітня 2019 року, незважаючи на те, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 25 лютого 2019 року визначено строк для подачі відзиву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказує, що нею у судовому засіданні наголошувалося на тому, що відзив не може бути прийнятий судом, оскільки позивач з відзивом не ознайомлювалася, копія відзиву разом з доказами їй не надсилалася та не надавалася, що має наслідком порушення принципу змагальності сторін.
Вважає, що суд дійшов висновку про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн щомісяця без відповідного обґрунтування. В ході судового розгляду справи нею було заявлено клопотання про витребування з Адміністрації Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетинання відповідачем державного кордону України та щодо періоду його перебування на території Республіки Польща. Проте суд відмовив у задоволенні даного клопотання.
Стверджує, що середньомісячний дохід ОСОБА_2 становить не менше 30000 грн. Відповідна сума розрахована, беручи до уваги моніторинг середньомісячного заробітку робітника без освіти на території Польщі. Таким чином, відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 8000 грн щомісяця.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу, пояснивши, що весь тягар утримання доньки ліг на плечі ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу з відповідачем вона самостійно забезпечувала дитину продуктами харчування, одягом та іншими речами, створивши належні умови для гармонійного розвитку та навчання доньки. На даний час у ОСОБА_1 діагностовано тяжке захворювання й вона змушена витрачати значні кошти на лікування, внаслідок чого позбавлена можливості на належному рівні утримувати дитину.
В судовому засіданні відповідач не визнав позов, пояснивши, що дійсно працює столяром на території Польщі, проте офіційно не працевлаштований. Він має незначний заробіток, створив іншу сім'ю та утримує неповнолітню доньку, відтак суд першої інстанції обгрунтовано визначив аліменти у розмірі 2000 грн.
На думку представника відповідача, апеляційна скарга є безпідставною.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з положеннями ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.180, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення для справи.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю.
Матеріали справи також свідчать, що відповідач створив іншу сім'ю, в якій у нього народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Досліджені судом консультативні висновки та протоколи рентгенологічних досліджень містять інформацію про те, що у ОСОБА_1 діагностовано тяжке онкологічне захворювання.
Вказана обставина має істотне значення для вирішення спору, оскільки на даний час позивач позбавлена можливості в повній мірі забезпечувати життєво-необхідні потреби доньки.
Як пояснив відповідач, він має неофіційний заробіток на території Польщі, проте доказів щодо розміру такого заробітку не надав, обмежившись лише поясненням щодо незначного розміру щомісячного доходу.
Враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про те, що на користь ОСОБА_1 слід стягувати аліменти у розмірі 4000 грн. щомісячно.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує ту обставину, що на утриманні відповідача перебуває інша неповнолітня донька, а сам по собі факт відсутності у нього офіційної роботи не свідчить про його неможливість сплачувати аліменти у розмірі 4000 грн.
Таким чином, рішення слід змінити, збільшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , із 2000 грн. до 4000 грн. щомісячно.
В решті рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2019 року змінити, збільшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 2000 грн. до 4000 грн. щомісячно.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 15 жовтня 2019 року.