Ухвала від 09.10.2019 по справі 296/9226/19

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/9226/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

користувача майна: ОСОБА_7 ,

представників користувача

майна: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника користувача майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного м.Житомира від 19 вересня 2019 року про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного м.Житомира від 19 вересня 2019 року задоволено клопотання слідчого старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_10 та накладено арешт на земельну ділянку за межами с. Межиліска Народицького району Житомирської області загальною площею 97,2426 га, яка відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), сільськогосподарського призначення з визначеним цільовим призначенням (код КВЦПЗ 16.00) на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області, а саме частину земельної ділянки площею 37,9847 га з кадастровим номером 1823782000:04:005:0005, земельну ділянку площею 25,2979 га, яка має наступні координати поворотних точок:

№ XY

15 651 787.173 290 256.78

25 651 720.643 290 293.44

35 651 669.213 290 386.15

45 651 697.243 290 507.28

55 651 630.103 290 560.03

65 651 599.023 290 514.47

75 651 543.753 290 511.24

85 651 521.293 290 578.53

95 651 527.243 290 645.54

105 651 489.733 290 691.66

115 651 512.493 290 746.60

125 651 509.123 290 772.33

135 651 304.923 290 972.56

145 651 016.643 290 615.50

155 651 342.523 290 394.07

165 651 724.743 290 136.06

15 651 787.173 291 256.78,

земельну ділянку площею 33,9600 га, яка має наступні координати поворотних точок:

№XY

15 651 013.353 289611.19

25 651 277.053 290 166.84

35 650 874.573 290 438.67

45 650 476.073 289 937.97

55 650 607.053 289 840.66

65 650 630.423 289 856.57

75 650 680.443 289 851.16

85 650 961.413 289 660.43

95 650 980.003 289 621.26

105 651 013.353 289611.19

в тому числі й на посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вказаних земельних ділянках загальною площею 97,2426 га, із позбавленням права розпорядження та користування ним, з метою запобігання його відчуженню.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя умотивував своє рішення тим, що майно на яке просить накласти арешт слідчий, набуте злочинним шляхом, а отже є речовим доказом, кримінальним правопорушенням завдано матеріальних збитків державі у розмірі 350687,29 грн., є достатні правові підстави вважати, що нерухоме майно (земельна ділянка) про арешт якого йдеться у клопотанні, а також посіви сільськогосподарських культур, які знаходяться на площі 97,2426 га. можуть бути відчужені, реалізовані ФОП ОСОБА_7 спільно з іншими невстановленими слідством особами.

Згідно ухвали слідчого судді, старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку за межами с. Межиліска Народицького району Житомирської області загальною площею 97,2426 га, яка відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), сільськогосподарського призначення з визначеним цільовим призначенням (код КВЦПЗ 16.00) на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області, а саме частину земельної ділянки площею 37,9847 га з кадастровим номером 1823782000:04:005:0005, земельну ділянку площею 25,2979 га. В обгрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060000000299 від 23.08.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 КК України.

Згідно матеріалів, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , самовільно, без будь-яких правовстановлюючих документів (договорів) використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної форми власності, загальною площею 333,2769 га, які розташовані за межами населених пунктів с. Межиліска та с. Гуто-Мар'ятин, Народицького району, Житомирської області. У ході безпосереднього обстеження земельних масивів державної та комунальної форми власності на території Народицької селищної об'єднаної територіальної громади за межами вказаних населених пунктів, встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 1823782000:04:005:0004; 1823782000:04:008:0001; 1823786000:04:006:0001; 1823782400:07:004:0010 загальною площею 239,1972 га використовувались під вирощування сільськогосподарської агрокультури (пшениці), про що свідчить велика кількість стеблової маси (стерні) на полях після збору врожаю, частина земельної ділянки за кадастровим номером 1823782000:04:005:0005 площею 48,9407 га знаходиться під посівом соняшнику, частина земельної ділянки за кадастровим номером 1823782400:07:004:0008 площею 45,1390 га використовується під вирощування сільськогосподарської агрокультури проса.

Згідно інформації Народицької селищної ради (лист №01-26/949 від 07.08.2019) землекористувачем вказаних земельних ділянок являється ФОП ОСОБА_7 . Разом з цим, відповідно до отриманої інформації з Народицької РДА, розпорядження про передачу у власність або користування земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів с. Межиліска та с. Гуто-Мар'ятин не приймалися, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Таким чином, ФОП ОСОБА_7 діє всупереч вимогам ст.124, ст.125, ст.126 Земельного кодексу України, якими передбачено, що право власності на земельні ділянки, а також постійного користування та право оренди земельних ділянок виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Поряд з цим, згідно отриманих даних з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (лист №10-6-0.45-5333/2-19 від 14.08.2019), орієнтований розмір заподіяної шкоди державі діями ФОП ОСОБА_7 становить 350687,29 грн. Вказані обставини попередньо кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч.1 ст. 197-1 КК України. Крім того, відповідно до оперативної інформації ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області ФОП ОСОБА_7 незаконно, без будь-яких правовстановлюючих документів (договорів), використовує й інші земельні ділянки державної форми власності на території Народицького району Житомирської області, які на даний час не проінвентаризовані та не виділені в натурі.

В апеляційній скарзі представник користувача майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_10 про накладення арешту на земельні ділянки, в тому числі й на посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вказаних земельних ділянках загальною площею 97, 2426 га, із позбавленням права розпорядження та користування ним, з метою запобігання його відчуженню.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що розгляд клопотання слідчого здійснювався без виклику користувача земельних ділянок ОСОБА_7 , який користується земельними ділянками за погодженням з органами місцевого самоврядування. Дані обставини не були враховані судом першої інстанції, внаслідок чого накладено арешт на майно користувача та позбавлено власника посівів можливості користуватися та розпоряджатися ними, що завдає йому значних матеріальних збитків. Крім того, будь-яке обвинувачення відносно ОСОБА_7 щодо причетності до вчинення кримінального правопорушення є надуманим та таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, апелянт зазначає, що у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства правз, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Бегіез А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретно: особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52.). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Пунктом 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», проведеного пленумом ВССУ з розгляду цивільних и кримінальних справ 07 лютого 2014 року визначено: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Користувач майна ОСОБА_7 та його представники адвокат ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з викладених в ній мотивів, просили задовольнити.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи користувача майна та його представника, а також заперечення та пояснення прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника користувача та власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12019060000000299 від 23.08.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна - на зазначені в ньому земельні ділянки, а також на посіви сільськогосподарських культур, не дав належної оцінки доводам клопотання слідчого та не перевірив їх під час судового розгляду.

Колегія суддів встановила, що у кримінальному провадженні за ч.1 ст.197-1 КК України, в якому накладено арешт на вказані земельні ділянки та сільськогосподарські посіви, нікому про підозру не повідомлено, зокрема і ОСОБА_7 , конфіскація чи спеціальна конфіскація майна згідно положень КК та КПК України за вчинення вказаного злочину не передбачена, цивільний позов у згаданому кримінальному провадженні не заявлено. А посилання прокурора та слідчого на спричинення законному володільцю майна значної шкоди нічим не було підтверджено як при зверненні з клопотанням про арешт майна, так і в ході його судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій.

Як встановлено колегією суддів, користувачем згаданих в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді земельних ділянок є ОСОБА_7 , який є фізичною особою-підприємцем, і використовує земельні ділянки на правовій підставі, що підтверджується наданими стороною захисту копіями рішення Народицької селищної ради від 10.08.2018 року №859, згідно з яким вирішено укласти з ФОП ОСОБА_7 попередній договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 102,20 га на території Народицької селищної ради; договору оренди землі (попереднім) №29 від 01.12.2018 року укладений між орендодавцем - Народицькою селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_11 та орендарем - ФОП ОСОБА_7 ; розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності; акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.12.2018 року; викопіювання із плану земелекористування Народицької селищної ради; витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; клопотання ФОП ОСОБА_7 про продовження дії договору оренди землі від 01.12.2018 року №29, яке зареєстроване Народицькою селищною радою.

Крім того, ані слідчим, ані прокурором під час апеляційного провадження не надано будь-яких підтверджуючих даних (постанови), що зазначені в клопотанні слідчого земельні ділянки та посіви сільськогосподарських культур, є речовими докази в кримінальному провадженні. Матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження відповідної постанова слідчого про визнання їх речовими доказами не містять.

Всупереч ст.170, ч.2 ст.171 КПК України в клопотанні слідчого відсутнє належне посилання на підстави і мету накладення арешту на майно та відповідне обґрунтування такого арешту.

В порушення ст.173 КПК України слідчий суддя в оскарженій ухвалі також не встановив підставу та мету для арешту майна, не звернув увагу на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про самовільне зайняття земельної ділянки, тоді як, додані до апеляційної скарги документи свідчать про наявність земельного спору, що стосується цивільно-правових відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим та прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. При цьому, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення, яке за відсутності належних процесуальних підстав, обмежує право ОСОБА_7 на відповідне користування майном.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги представника користувача майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19 вересня 2019 року щодо накладення арешту на земельні ділянки та посіви сільськогосподарських культур зазначені в клопотанні слідчого, є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на зазначене майно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника користувача та власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного м.Житомира від 19 вересня 2019 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_10 про накладання арешту на земельну ділянку за межами с. Межиліска Народицького району Житомирської області загальною площею 97,2426 га, яка відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), сільськогосподарського призначення з визначеним цільовим призначенням (код КВЦПЗ 16.00) на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області, а саме частину земельної ділянки площею 37,9847 га з кадастровим номером 1823782000:04:005:0005, земельну ділянку площею 25,2979 га, та яка має наступні координати поворотних точок: