Провадження № 2/760/7271/19
Справа № 760/25606/19
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНДА ЕЙР», треті особи: керівник ТОВ «АНДА ЕЙР» Чорний Дмитро Віталійович, Державна служба України з питань праці про стягнення заборгованості по заробітній платі, заборгованісті по оплаті щорічної відпустки, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 138025,75 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті щорічної відпустки у розмірі 35017,50 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за частку невикористаної щорічної відпустки у розмірі 20000 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 210000 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду заподіяну внаслідок затримання розрахунку при звільненні у розмірі 100000грн.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2019 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити: (35017 + 20000 + 210000 + 100000 = 365017, що до сплати судового збору складає 3650 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити: судовий збір на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову.
Крім того, позивач просить суд витребувати дев'ять документів.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, позивач не надає доказів звернення до відповідача з витребуванням зазначених документів, що обумовлює неможливість самостійно надати докази. У іншому випадку підлягає застосуванню ст.117 ЦПК України згідно якої позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів та відповідною сплатою судового збору.
У зв'язку з вищевикладеним позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачем не надано підтвердження розрахунку заборгованості по заробітній платі (довідка про заробітну плату); заборгованості по оплаті щорічної відпустки; грошова компенсація за часткою невикористаної щорічної відпустки; компенсацію про затримку розрахунку при звільнені, які повинні бути підтверджені щодо розрахунку сум стягнення.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому, пунктом вказаної 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.
У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 100000 грн. При цьому, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Відсутні наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.
Дослідивши матеріали справи, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.
За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
На підставі викладеного позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявникам.
На підставі віщевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНДА ЕЙР», треті особи: керівник ТОВ «АНДА ЕЙР» Чорний Дмитро Віталійович, Державна служба України з питань праці про стягнення заборгованості по заробітній платі, заборгованості по оплаті щорічної відпустки, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачам право протягом п'яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст.177 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко