Справа №705/4765/19
2/705/2317/19
16 жовтня 2019 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів прокуратури, -
09.10.2019 року за вх..№ 24249 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів прокуратури.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 09.10.2019 року, справа була передана для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. від 15.10.2019 року був задоволений самовідвід.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 15.10.2019 року, справа була передана для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В.
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, вважає, що в даному випадку наявні підстави для самовідводу судді.
При вирішенні заявленого самовідводу суддя виходить з того, що, із врахуванням предмету і підстав позову, при вивченні матеріалів, що були додані позивачем до позовної заяви, встановлено, що при проведенні досудового слідства процесуальні рішення по кримінальній справі стосовно службових осіб ТОВ «Антоновка і К» по факту службового підроблення, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, приймав прокурор міста Умані Резнік Р .Б. ( постанова про порушення кримінальної справи від 21.01.2010р.). Крім того, як вбачається з додатків доданих до позову, обвинувальний висновок по кримінальній справі № 1711000005 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1, ст. 222 ч. 1 КК України затверджував прокурор міста Умані Резнік Р.Б .. На даний час Резнік Р.Б. працює на посаді першого заступника прокурора Уманської місцевої прокуратури та з лютого 2019 року він є чоловіком судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В..
При вирішенні заявленого самовідводу суддя виходить з того, що підстави для відводу судді визначені у ст.36 ЦПК України, яка передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст.40 ЦПК України, яка визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Суд (судді), зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову.
Суддя враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так у відповідності до п.п. 49-54 рішення Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, яке є остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції:
«… 49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
50. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)….
53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_3 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45)….»
Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Крім цього, в п.п. 66, 67, 69, 70 Рішення ЄСПЛ «Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02, зазначено, що:
«…п.66. Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
67.Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43)….
69. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року.
70. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (див. рішення у справі De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Castillo Algar v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року….».
Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.
За таких обставин, з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності і неупередженості визначеного складу суду у даній справі, з метою забезпечення позивачу ОСОБА_1 права на справедливий суд, суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. вбачає підстави для задоволення заяви про самовідвід та вважає за необхідне передати матеріали позовної заяви до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36 ч.1 п.5, 40, 41, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя,
Задовольнити самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Юлії Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів прокуратури.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів прокуратури, передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Мазуренко