Постанова від 16.10.2019 по справі 161/15326/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2019 року

Київ

справа №161/15326/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20461/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 161/15326/16-а

за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції капрала поліції Білоуса Василя Павловича, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

за касаційною скаргою поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції, капрала поліції Білоуса Василя Павловича

на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року прийняту в складі головуючого судді Плахтія І.Б.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Довгої О.І., Матковської З.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. 17 листопада 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із адміністративним позовом до поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції Білоуса Василя Павловича (далі - відповідач-1), Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2), в якому просив:

1.1 поновити строк на оскарження постанови від 05 листопада 2016 року серії АА №257321 в справі про адміністративне правопорушення;

1.2 визнати дії поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції Білоуса Василя Павловича щодо складання постанови від 05 листопада 2016 року серії АА №257321 в справі про адміністративне правопорушення та накладання на позивача адміністративного штрафу в сумі 51 грн за порушення частини першої статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) незаконними;

1.3 визнати протиправною та скасувати постанову від 05 листопада 2016 року серії АА №257321 в справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 05 листопада 2016 року він не вчиняв жодних дій, які б ображали людську гідність та громадську мораль. За відсутності складу правопорушення, усупереч заперечення позивача, відповідачем було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Разом з тим, на місці складання постанови відповідачем не було роз'яснено позивачу його права та не було з'ясовано усіх обставин справи.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 05 листопада 2016 року приблизно о 22 год по вулиці Липинського в місті Луцьку відбулося ДТП, на яке прибув відповідач-1, позивач ОСОБА_1 був присутній серед осіб, які були на місці ДТП.

4. Постановою від 05 листопада 2016 року серії АА №257321 в справі про адміністративне правопорушення, винесеною поліцейським роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції, капралом поліції Білоусом В.П., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Указаною постановою встановлено, що 05 листопада 2016 року приблизно о 22 год 35 хв в місті Луцьку по вулиці Липинського ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим ображав людську гідність та громадську мораль.

5. Відповідно до консультативного висновку спеціаліста Волинського обласного наркологічного диспансеру від 05 листопада 2016 року № 4112 ОСОБА_1 05 листопада 2016 року о 22 год 50 хв перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їхнього ухвалення

6. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2016 року відкрито провадження в справі № 161/15326/16-а.

6.1. Запропоновано відповідачу подати до 12 грудня 2016 року письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є. Указано на обов'язок надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову, всі матеріали, що були або мали бути взяті стороною до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано позов.

6.2. Зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

7. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

7.1. Відмовляючи в задоволенні клопотання представника відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що під час постановлення ухвали про відкриття провадження в справі судом враховано клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

8. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

8.1. Визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції, капрала поліції Білоуса Василя Павловича від 05 листопада 2016 року серії АА №257321 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП.

9. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, із чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки факт перебування в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня сам по собі не є достатнім для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, якщо у поведінці громадянина більш нічого недостойного немає. Таке правопорушення має місце лише при наявності факту образи людської гідності і громадської моралі, однак, як установлено судом попередніх інстанції, відповідачами не надано доказів того, в чому полягає образа людської гідності і громадської моралі позивачем у появі близько 22 год 35 хв по вулиці Липинського в місті Луцьку в стані алкогольного сп'яніння.

ІV. Касаційне оскарження

10. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем-1 подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 18 квітня 2017 року.

11. У касаційній скарзі відповідач-1 посилається на помилкову оцінку, надану судами встановленим обставинам справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення.

12. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано його доводи щодо залишення позову без розгляду із підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки довідка від 17 листопада 2016 року № 108/1.13, на яку посилається позивач, не стосується предмету розгляду в цій справі.

12.1. Додатково відповідач-1 посилається на ту обставину, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення накладено в межах санкції статті за вчинене адміністративного правопорушення.

13. 20 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України в складі судді Черпак Ю.К. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 161/5326/16-а з Луцького міськрайонного суду Волинської області.

14. Також до Вищого адміністративного суду України 15 травня 2017 року надійшло заперечення позивача на касаційну скаргу, в якому позивач указує на законність та обґрунтованість рішеннь судів першої та апеляційної інстанцій та просить суд касаційної інстанції відмовити в задоволенні касаційної скарги.

15. 22 травня 2017 року справа № 161/5326/16-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Шарапа В. М, судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

18. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 705/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В., судді Кашпур О. В., Радишевська О.Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

20. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Відповідно до частини першої статті 178 КУпАП поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24. Пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

25. Частина перша статті 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 178 КУпАП.

26. Частина третя статті 276 КУпАП визначає, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

27. Частина 2 статті 283 КУпАП встановлює, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

28. Частина 3 статті 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

29. Відповідно до статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

30. Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

VІ. Позиція Верховного Суду

30. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

31. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

32. Щодо доводів касаційної скарги стосовно того, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано доводи відповідачів щодо залишення позову без розгляду із підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

33. Пунктом 7 частини п'ятої статті 107 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) про залишення позовної заяви без розгляду, відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються за наявності підстав - висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

34. Нормами частини третьої статті 242 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. Під час постановлення ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2016 року про відкриття провадження у цій справі судом першої інстанції не було вирішено питання про поновлення строку для звернення до суду.

36. Крім того, судом першої інстанції при розгляді клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом також не надано оцінку пропуску позивачем строку звернення до суду та не наведено мотивів, за якими суд дійшов висновку про поважність причин його пропуску.

37. Таким чином, судами попередніх інстанцій не вирішено питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, не зважаючи на те, що відповідач наполягав, як у суді першої, та і в суді апеляційної інстанції, на залишенні позовної заяви без розгляду із підстав пропуску строку звернення позивача до суду.

38. Для вирішення цього питання необхідно дослідити, чи було позивачем порушено строк звернення до суду, причини пропуску цього строку та чи стосуються ці причини предмету розгляду справи, чи є вони поважними.

39. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

40. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій у частині позовної вимоги щодо поновлення строку звернення до суду порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані в справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

41. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити, чи було позивачем порушено строк звернення до суду, причини пропуску цього строку та чи стосуються ці причини предмету розгляду справи, чи є вони поважними.

42. Таким чином, рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.

VIІ. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції, капрала поліції Білоуса Василя Павловича задовольнити частково.

2. Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року в справі № 161/15326/16-а скасувати.

3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону УПП у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції капрала поліції Білоуса Василя Павловича, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Головуючий суддя: Н. В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська

Попередній документ
84955282
Наступний документ
84955284
Інформація про рішення:
№ рішення: 84955283
№ справи: 161/15326/16-а
Дата рішення: 16.10.2019
Дата публікації: 17.10.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху