15 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8951/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, ухвалене суддею Микитюком Р.В. в місті Івано-Франківську о 11 год. 44 хв. у справі № 0940/2081/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести нарахування та виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром встановленим статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи» починаючи з 05.06.2006 року з врахуванням виплачених сум пенсії.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що 23.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з часу призначення пенсії без обмеження максимальною величиною, однак відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, посилаючись на статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).
Позивач вважає, що відповідач неправомірно здійснив обмеження його пенсії максимальним розміром, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
На думку позивача, відповідач порушив його право на належний рівень пенсійного забезпечення. Позивач вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є визнання неправомірними дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання відповідача провести нарахування пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням його оскаржив ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що станом на 01.10.2011 року розмір його пенсії становив 40982,05 грн. а у жовтні 2011 року з урахуванням положень Закону № 3668-VI розмір пенсії було зменшено до 7840 грн. При цьому позивач зауважив, що за приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Просить апеляційну скаргу задовольнити.
Позиція відповідача у справі зводиться до того, що 01.01.2016 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-III, відповідно до якого частину третю статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-I доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-III, який набрав чинності 01.01.2017 року строк тимчасової дії положення про обмеження розміру пенсії продовжено до 31.12.2017 року, тобто, законодавець установив обмеження пенсії до кінця 2017 року в розмірі 10740 грн. З 01.01.2018 року із врахуванням статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-III максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 13730 грн., з липня 2018 року - 14350 грн. та з 01.12.2018 року - 14970 грн. З цих підстав відповідач вважає, що правомірно обмежив максимальний розмір пенсії позивача, а тому пенсія позивача відповідно до його заяви про нарахування пенсії без обмеження її максимальним розміром не належить до перерахунку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року замінено відповідача Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області належним відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком за Списком № 2 з 01.06.2006 року, яка призначена у розмірі 1455,82 грн.
У подальшому, згідно з рішеннями судів, відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим пенсія за віком за списком № 2 склала: червень 2006 року - 20779,88 грн., липень - вересень 2006 року - 23976,79 грн., жовтень - грудень 2006 року - 23978,39 грн., січень - березень 2007 року - 23981,58 грн., квітень - вересень 2007 року - 23988,43 грн., жовтень - грудень 2007 року - 23989,58 грн., січень - лютий 2008 року - 36314,22 грн., березень 2008 року - 36389,47 грн., квітень - червень 2008 року - 36391,98 грн., липень - вересень 2008 року 36392,21 грн., жовтень 2008 року - березень 2009 року - 40921,40 грн., квітень - червень 2009 року - 40928,90 грн., липень - вересень 2009 року - 40935,60 грн., жовтень 2009 року - 40949,80 грн., листопад - грудень 2009 року - 40966,90 грн., січень - березень 2010 року - 40966,32 грн., квітень - червень 2010 року - 40968,83 грн., липень - вересень 2010 року - 40969,51 грн., жовтень - листопад 2010 року - 40972,70 грн., грудень 2010 року - 40975,21 грн., січень - березень 2011 року - 40978,86 грн., квітень - жовтень 2011 року - 40982,05 грн., жовтень - листопад 2011 року - 7840,00 грн., грудень 2011 року - 8000,00 грн., січень - березень 2012 року - 8220,00 грн., квітень - вересень 2012 року - 8440,00 грн., жовтень - листопад 2012 року - 8560,00 грн., грудень 2012 року - 8840,00 грн., січень - листопад 2013 року - 8940,00 грн., грудень 2013 - серпень 2015 року - 9490,00 грн., вересень 2015 - грудень 2017 року - 10740,00 грн., січень 2018 - червень 2017 року - 13730, 00 грн., липень 2018 року - жовтень 2018 року - 14350,00 грн., листопад 2018 року - травень 2019 року - 14970,00 грн.
23.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії за віком з часу призначення пенсії без обмеження максимальною величиною.
03.08.2018 року Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом № 272/В-15 повідомило позивача, що відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлюються законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року - 13730,00 грн.
Статтею 2 Закону № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цей Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року.
01.01.2016 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-III, відповідно до якого частину третю статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV доповнено реченням такого змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Також Законом № 911-III частину першу статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доповнено реченням такого змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-III, який набрав чинності 01.01.2017 року строк тимчасової дії положення про обмеження розміру пенсії продовжено до 31.12.2017 року, тобто, законодавець установив обмеження пенсії до кінця 2017 року в розмірі 10740 грн.
З 01.01.2018 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати - 13730 грн., з липня 2018 року - 14350 грн. та з грудня 2018 року - 14970 грн.
Отже, розмір призначеної або перерахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, і належної позивачці пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховний Суд у постановах від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17, від 03 квітня 2018 року в справі № 361/4922/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що законні підстави для виплати позивачу пенсії в більшому, ніж 10 прожиткових мінімумів, розмірі - відсутні.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір
пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Тобто, розмір пенсії незалежно від часу призначення пенсії підлягає обмеженню максимальним розміром пенсії встановленим Законом № 3668-VI.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland № 6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд Європейського Союзу у справі «Флоруску та інші» про співвідношення права власності й заходів жорсткої економії, прийнятими Румунією з метою реалізації умов, виконання яких вимагалося від Європейського Союзу у рамках надання фінансової допомоги від Європейського Союзу цій державі-члену визнав, що необхідність раціоналізації державних витрат у винятковому контексті світової фінансово-економічної кризи є законною підставою для обмеження здійснення права власності (Eugenia Florescu and Others № C-258/14). Таким чином, Суд Європейського Союзу прямо послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іонель Панфіл проти Румунії» (Ionel Panfile v. Romania № 13902/11).
При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів також врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» (№ 43331/12), в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в справі № 0940/2081/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді І. М. Обрізко
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 16.10.2019 року