16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2544/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія»,
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Мандриченко О.В.)
від 28.05.2019,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мартюк А.І., судді - Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.)
від 10.09.2019,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Енергополь - Україна»
про визнання недійсним договору оренди,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» до Приватного акціонерного товариства «Енергополь - Україна» про визнання недійсним договору оренди відмовлено повністю.
07.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №910/2544/19 до Касаційного господарського суду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги заявника у справі №910/2544/19, Касаційний господарський суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено форму і зміст касаційної скарги.
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Тобто, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначити в касаційній скарзі про неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень. Скаржник повинен зазначити, які саме норми матеріального чи процесуального права, на його думку, порушено або застосовано неправильно, у чому полягає це порушення або неправильне застосування.
Сама по собі незгода скаржника із встановленими судами попередніми інстанціями обставинами, а також наведення у касаційній скарзі лише змісту положень законів та цитування деяких приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України без викладення аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права недостатньо для виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» зводиться до цитування норм статей 331, 795 Цивільного кодексу України, статті 284 Господарського кодексу України, підпункту 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».
Водночас, скаржник не зазначає належного правового обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції процитованих у скарзі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у цій справі.
За приписами пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Тому ця скарга має бути повернута відповідно до пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з наявністю підстав для повернення касаційної скарги, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №910/2544/19 повернути скаржнику.
2. Копії цієї ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська комунальна компанія» та іншим учасникам справи, додані до скарги матеріали та копію касаційної скарги повернути скаржнику.
3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи № 910/2544/19.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач