15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/457/15-г
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі",
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі №916/457/15-г
за позовом Одеської міської ради
до 1. Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі",
4. Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. ОСОБА_1 ,
2. Виконавчий комітет Одеської міської ради,
3. ОСОБА_2 ,
про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності та визнання права власності,
20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі №916/457/15-г через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
За змістом пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 у справі №916/457/15-г у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ" щодо будівництва підземного паркінгу та про визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об'єкти нерухомого майна відмовлено повністю.
Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування свідоцтв від 04.09.2014 про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Басарі" на об'єкти нерухомого майна, припинено на підставі пункту 1, пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 в частині припинення провадження у справі скасовано. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26418217 від 04.09.2014, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2535,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26417340 від 04.09.2014, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" є власником нежитлового приміщення (гаражного приміщення), загальною площею 2462,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 залишено без змін.
26.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинам постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно (№26418217 від 04.09.2014 та №26417340 від 04.09.2014) на підставі пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги Одеської міської ради в цій частині своє рішення обґрунтував судовими рішення по адміністративних справах №815/2965/14 та №522/4591/14-а (про скасування реєстрації декларацій про готовність до експлуатації гаражних приміщень (паркінгу), тобто, паркінг не набув статусу речі), які в подальшому остаточно скасовані судом касаційної інстанції (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 у справі №522/4591/14-а та постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №815/2965/14), а отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" є добросовісним набувачем, оскільки набуло право власності на спірну будівлю паркінгу в період, коли всі судові рішення були винесені на користь забудовника. Підстави для визнання паркінгу самочинним будівництвом відсутні, оскільки рішенням суду встановлено сервітут для будівництва та експлуатації, а закон та судова практика в той час не вимагали реєстрації "судового сервітуту". Крім цього, Товариством з обмеженою відповідальністю "Басарі" та фізичною особою здійснено реконструкцію спірного паркінгу у торговельний центр, а отже даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі №916/457/15-г відмовлено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі №916/457/15-г залишено в силі.
Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Басарі" звернулось до суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати; заяву про перегляд за нововиявленими обставинам постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно (№26418217 від 04.09.2014 та №26417340 від 04.09.2014) задовольнити, зазначену постанову у цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. Мотивувальну частину постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 по справі №916/457/15-г скасувати.
Заявник зазначає, що мотивувальна частина постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 повністю ґрунтується на преюдиціальних фактах встановлених судовими рішення у справах, які скасовані, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, окрім іншого, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що саме по собі скасування преюдиціального рішення не є безумовною підставою для скасування рішення, яке переглядається з цієї підстави.
Суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали правомірно дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" про перегляд за нововиявленими обставинам постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно (№26418217 від 04.09.2014 та №26417340 від 04.09.2014), не підлягає задоволенню, оскільки підставою для задоволення позовних вимог в цій частині були не лише преюдиціальні факти щодо незаконності реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, а також не доведеність факту правомірності використання земельної ділянки для здійснення будівництва паркінгу (відсутність державної реєстрації земельного сервітуту встановленого за рішенням суду та оформлення суперфіцію), що в силу приписів частин 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом, що не надає особам, які здійснили таке будівництво, набути на нього право власності.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції при перегляді постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 за нововиявленими обставинами, спірні правовідносини виникли не лише і не стільки у зв'язку із діями органу Державного архітектурно-будівельного контролю по реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації 28.02.2014, поданої Фірмою "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, скільки щодо правомірності здійснення будівництва цією особою на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети (правомірності користування), у зв'язку з чим встановлено відсутність правових підстав для виникнення права власності на самочинне будівництво.
При цьому слід зауважити, що саме на такий характер правовідносин звернула увагу і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №815/2965/14, закриваючи провадження у справі у зв'язку із неналежністю справи до розгляду за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, Суд звертає увагу, що всі доводи заявника, які викладені у касаційній скарзі зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі. При цьому, подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередньої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і заявник вважає його незаконним.
Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції зазначених норм процесуального права при постановленні ухвали від 03.09.2019 є очевидним і не викликає розумних сумнівів у суду касаційної інстанції.
Доводи, викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі", вказують на довільне тлумачення заявником норм процесуального права і не можуть ставити під сумнів законність висновків суду апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі №916/457/15-г слід відмовити на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/457/15-г за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019.
2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявникові.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Є.В. Краснов