61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
07.10.2019 Справа № 905/1247/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши справу
за позовом: Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Ткач Ірини Миколаївни, м. Маріуполь, Донецька область
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017
Представники учасників справи:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
Позивач, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця Ткач Ірини Миколаївни, м.Маріуполь, Донецька область, про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017 в частині внесення орендної плати та укладання договору страхування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019 для розгляду справи №905/1247/19 визначено суддю господарського суду Донецької області Шилову О.М.
Ухвалою суду від 15.07.2019 позовна заява була залишена судом без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з недодержанням позивачем вимог п.5 ч.3 ст.162, ч. 2 ст.164, ч.1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.08.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання №5244/2019 від 01.08.2019 про усунення недоліків з наданням документів на виконання ухвали суду від 15.07.2019.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/398 від 12.08.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 для розгляду справи №905/1247/19 визначено суддю господарського суду Донецької області Аксьонову К.І.
Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з виклику сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.2 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14.08.2019; судове засідання призначене на 03.09.2019 з подальшим оголошенням перерви до 19.09.2019 та 07.10.2019.
17.09.2019 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору з посиланням на сплату відповідачем орендної плати за період з 01.04.2019 по 01.09.2019 у сумі 350грн. Висновок щодо відсутності спору між сторонами зроблено відповідачем з посиланням на те, що звернення позивача до суду з вимогою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017 було спричинене наявністю заборгованості зі сплати орендної плати за цим договором.
За наслідком розгляду заяви про закриття провадження у справі судом у судовому засіданні 19.09.2019 постановлена ухвала про відмову у задоволенні заяви відповідача в порядку, визначеному чч.4,5 ст.233 Господарського процесуального кодексу України, без виходу суду до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання.
У судове засідання 07.10.2019 представник позивача не з'явився; 25.09.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача; позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, позовні вимоги задовольнити повністю.
У судове засідання 07.10.2019 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
27.02.2017 між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ткач І.М. (орендар) укладено договір № 2993-Д оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя.
Відповідно до п.1.1 договору на підставі наказу по департаменту міського майна від 27.02.2017 №79 «Про передачу в оренду нежитлового приміщення (будівлі, споруди) на підставі заяви претендента» орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою: м. Маріуполь, вулиця Азовстальська, 13 загальною площею 2.00 кв.м. (Літ.А-3, перший поверх, з урахуванням місць загального користування у будівлі Комунальної установи «Міський палац культури») згідно технічного паспорту БТІ для використання під кофейний апарат.
Згідно з п.2.1 договору вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).
Розділом 3 договору встановлені обов'язки сторін.
Орендодавець зобов'язаний в 10-денний термін після укладання договору оренди передати приміщення (будівлю, споруду) орендарю згідно акту прийому-передачі (пп. а) п.3.1 договору).
Орендар зобов'язаний у в повному обсязі вносити орендну плату; застрахувати орендоване приміщення (будівлю, споруду), обладнання та інвентар від знищення та пошкодження після укладення договору оренди, протягом одного місяця. Копію договору страхування у 10-денний термін надати орендодавцю (пп. б), ї) п. 3.2 договору).
Пунктом 4.2 договору визначено, що за вказане у п.1 договору приміщення (будівлю, споруду) встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (січень 2017 р.) у розмірі 59,20грн. (згідно додатку). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.
Згідно з п. 4.3. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним. Орендар зобов'язаний отримати рахунок на оплату в бухгалтерії управління міського майна. Рахунки на оплату видаються Орендарю з 11 по 19 число кожного місяця. При отриманні рахунку необхідно мати копію платіжного документу про сплату за оренду приміщення (будівлі, споруди) за попередній період.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 27 лютого 2017 по 27 січня 2020 (п.7.1 договору).
Відповідно до п.7.3. дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін. Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та вимагати від орендаря повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі, споруди), вказаного у п.1 цього договору, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців поспіль, або іншим чином порушує суттєві умови договору. У випадку відмови орендодавця від договору, договір є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору. Також договір може бути розірваний за ініціативою однією із сторін за рішенням суду, у випадку невиконання іншою стороною обов'язків та з інших підстав, які передбачені чинним законодавством.
Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення цього договору (п.7.6 договору).
Рішенням №7/30-2615 від 25.04.2018р. Маріупольської міської ради було внесено зміни до структури та положень виконавчих органів міської ради. Відповідно до п.5 зазначеного рішення з 01.08.2018 припинено орган місцевого самоврядування - Департамент міського майна Маріупольської міської ради у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради. Одночасно, п.5.3 рішення міської ради встановлено, що Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов'язків Департаменту міського майна Маріупольської міської ради.
Разом з цим, рішенням №7/33-2941 від 25.07.2018р. Маріупольської міської ради затверджене Положення про департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, відповідно до п.1.1 якого, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов'язків Департаменту міського майна Маріупольської міської ради.
Таким чином, до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради перейшли права орендодавця за спірним договором, внаслідок чого, останній є належним позивачем по справі.
Додатком до договору 2993-Л від 27.02.2017 визначений розрахунок розміру плати за оренду нежитлового приміщення (будівлі, споруди), відповідно до розділу III якого визначений розрахунок місячної орендної плати за нежитлове приміщення (будівлю, споруду), опл.міс. 856,00 * 2,00 * 5,75 * 3,45 * 2,0919 / 12 *100 = 59,20грн. Додаток підписаний провідним спеціалістом та орендарем без заперечень та зауважень.
У виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №2993-Л від 27.02.2017 в частині передання приміщення орендарю у строкове платне користування, Департамент міського майна Маріупольської міської ради передав, а Фізична особа-підприємець Ткач І.М. прийняла нежитлове приміщення, загальною площею 2,00 кв.м., розташоване: Літ.А-3, перший поверх, з урахуванням місць загального користування у будівлі Комунальної установи «Міський палац культури» за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом №8639 від 27.02.2017 прийому-передачі нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 .
Акт №8639 від 27.02.2017 прийому-передачі нежитлового приміщення підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками орендаря та орендодавця, що відповідачем не заперечується.
Як зазначає позивач, за Фізичною особою-підприємцем Ткач Іриною Миколаївною обліковується заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017 за період лютий-травень 2019 у розмірі 300,80грн, що також вбачається з рахунку №2915/8 від 02.07.2019, відповідно до якого орендна плата за нежитлове приміщення з урахуванням перерахунку згідно індексу інфляції за період лютий-травень 2019 становить 300,80грн з розрахунку: лютий 2019 - 74,19грн, березень 2019 - 74,86грн, квітень 2019 - 75,61грн, травень 2019 - 76,14грн.
Разом з цим, як вбачається з договору добровільного страхування майна суб'єктів господарської діяльності та відповідальності перед третіми особами №005001-1101-0000003 від 10.11.2017, укладеного відповідачем з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс України», відповідач застрахував орендоване за спірним договором майно на термін з 11.11.2017 по 10.11.2018.
Доказів страхування відповідачем орендованого майна на решту строку дії договору оренди суду не надано.
Як стверджує позивач невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, яке полягає у невнесенні орендної плати за період з лютого по травень 2019 включно (тобто несплати орендних платежів більше трьох місяців) завдає шкоди інтересам держави та позбавляє можливості використовувати відповідно до закону кошти за оренду об'єктів, що знаходяться у комунальній власності, оскільки в міський бюджет не надходять кошти, які повинні забезпечувати виконання міських соціально-економічних завдань.
Порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017 в частинах внесення орендної плати та укладання договору страхування, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017.
Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на таке.
За приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Проаналізувавши укладені між сторонами договір №2993-Л від 27.02.2017, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором найму. Отже, до відносин сторін застосовуються положення Глави 58 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом приписи місить ч.1 ст.283 Господарського кодексу України.
Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Положеннями ч.1 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно з ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування. Договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 27 лютого 2017 по 27 січня 2020 (п.7.1 договору).
Умовами договору встановлено, що дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін. Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та вимагати від орендаря повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі, споруди), вказаного у п.1. цього договору, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців поспіль, або іншим чином порушує суттєві умови договору. У випадку відмови орендодавця від договору, договір є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору. Також договір може бути розірваний за ініціативою однією із сторін за рішенням суду, у випадку невиконання іншою стороною обов'язків та з інших підстав, які передбачені чинним законодавством (п.7.3 договору).
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Згідно з ст.782 Цивільного кодексу України спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Передбачена ст. 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.
Крім того, укладений 10.11.2017 на період з 11.11.2017 по 10.11.2018 договір добровільного страхування майна №005001-1101-0000003 на орендоване нежитлове приміщення, на час звернення до суду з позовом припинив свою дію, доказів укладення нового договору страхування орендованого майна відповідачем не надано, що, також, є порушенням однієї з умов договору №2993-Л від 27.02.2017.
З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення умов договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017, що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя, щодо внесення орендних платежів в строки та в порядку, визначені договором, та щодо укладання договору страхування майна, з огляду на те, що такі порушення є підставами для розірвання договору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017, а отже і про їх задоволення в повному обсязі.
З огляду на задоволення позову відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №2993-Л від 27.02.2017, укладений між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Ткач Іриною Миколаївною.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткач Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, б.70, код ЄДРПОУ 42014230) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
В судовому засіданні 07.10.2019 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова