Апеляційне провадження № 06.08/824/683/2019
Справа № 361/3608/17
15 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі, -
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, припинено право власності ОСОБА_3 на 0,05 га. земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , із залишенням у власності ОСОБА_3 0,10 га. земельної ділянки; проведено розподіл в натурі земельної ділянки, виділивши у користування ОСОБА_3 земельну ділянку пл. 1000,00 кв.м., в тому числі під житловою забудовою і городом 996,50 кв.м., під двором спільного користування - 3,5 кв.м., у користування ОСОБА_1 виділено земельну ділянку пл. 500 кв.м., у тому числі під житловою забудовою 496,50 кв.м., під двором спільного користування - 3,5 кв.м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач ОСОБА_3 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
24 вересня 2019 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Беженцева Ф.В. надійшла заява про роз'яснення судового рішення, мотивована тим, що оскільки позивачу не було відомо про те, що відповідач у справі скористався своїм правом на апеляційне оскарження, ним було розроблено нову технічну документацію на спірну земельну ділянку (№ 3221281201:01:020:0014) і на розділені судом частки земельної ділянки було присвоєно нові кадастрові номери, а саме: 3221281201:01:020:0021 - для земельної ділянки, право власності на яку було зареєстроване за позивачем, 3221281201:01:020:0022 - для земельної ділянки, право власності на яку мала б зареєструвати відповідач у справі. Оскільки постановою Київського апеляційного суду було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі, є необхідність про внесення змін до Державного земельного кадастру.
Вказував, що позивач двічі звертався до Державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському міськрайонному управлінні у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, але на обидва звернення було отримано відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Посилався на те, що відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Станом на даний час право власності на новоутворені земельні ділянки не зареєстровано ні за позивачем, ні за відповідачем у справі. Отже, на даний час є необхідність у прийнятті по справі ухвали про роз'яснення судового рішення, оскільки у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, є потреба у розробці нової технічної документації з присвоєнням спірній земельній ділянці (старий кадастровий № 3221281201:01:020:0014) нового кадастрового номеру та виключення з Державного земельного кадастру інформації про земельні ділянки № 3221281201 :01:020:0021 та № 3221281201 :01:020:0022 , оскільки без такого роз'яснення судового рішення Державний кадастровий реєстратор відмовляється вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок.
На підставі вищевикладеного просив винести у справі ухвалу про роз'яснення судового рішення, якою роз'яснити, чи підлягають скасуванню реєстраційні дії щодо внесення інформації до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельних ділянок № 3221281201 :01: 020: 0021 та № 3221281201:01:020: 0022 шляхом скасування вказаних кадастрових номерів та виготовленням нової технічної документації з присвоєнням спірній земельній ділянці, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (старий кадастровий № 3221281201:01:020:0014) нового кадастрового номеру.
До заяви про роз'яснення рішення ОСОБА_1 надано в тому числі копії листів-відповідей про відмову внесення змін до Державного земельного кадастру № 31-10-0.20-321/123-19 від 16 травня 2019 року та № РВ-3201855132019 від 09 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, у зв'язку з відсутністю такої необхідності та на підставі ч.3 ст.271 ЦПК України.
Вивчивши подану заяву та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).
Як роз'яснено у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Так, в постанові Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року чітко зазначено, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасовано, а позов ОСОБА_1 про припинення права на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі залишено без задоволення.
Будь-яких питань щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі Київським апеляційним судом не вирішувалось і органи Держгеокадастру участі в цій справі не приймали, а тому роз'яснення апеляційним судом постанови в заявлений позивачем спосіб призведе до зміни змісту судового рішення, що прямо заборонено ст. 271 ЦПК України.
Отже, зміст постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року є чітким та зрозумілим, не допускає кількох варіантів тлумачення, не підлягає виконанню і не потребує додаткових роз'яснень.
Таким чином, у роз'ясненні постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 271, п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, суд, -
Відмовити у роз'ясненні постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів
Судді :