Справа № 360/1358/19 Головуючий у суді І інстанції Гумбатов В.А.
Провадження № 33/824/3114/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
іменем України
11 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 05.07.2019 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає по АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 16.06.2019 року, о 16 годині 05 хвилин, на 38 км автодороги Т 10-11 «Гостомель - Загальці», в сторону смт. Гостомель, ОСОБА_2 керував автомобілем «Audi 90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 05.07.2019 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вимоги обґрунтовує тим, що 01.07.2019 року ним, на електронну адресу Бородянського районного суду Київської області було направлено клопотання про направлення справи про адміністративне правопорушення щодо нього за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, оскільки він проживає в смт. Іванків та прибуття його до суду ускладнено територіальною віддаленістю; окрім того, він посилався на можливість, відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП, альтернативної підсудності. Однак, судом першої інстанції вказане клопотання було проігноровано, і 05.07.2019 року, без участі апелянта, було винесено оскаржувану ним постанову, в якій жодним чином не було вказано про наявність заявленого ним клопотання. Вказані обставин ОСОБА_2 вважає порушенням його прав, визначених у КУпАП. Окрім того апелянт не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки обставини, вказані в протоколі, не підтверджені. Так, коли він був зупинений працівниками поліції й йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», він не погодився, однак попросив працівників поліції провести такий огляд у стаціонарному медичному закладі, оскільки він не довіряє результатам приладу, проте, поліцейськими йому у цьому було відмовлено. Вказані обставини можуть підтвердити свідки, які були понятими під час складання протоколу та свідки, які були з ним в автомобілі. Після того, як відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, він поїхав до Бородянської ЦРЛ для проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до результатів якого ознак алкогольного сп'яніння у нього виявлено не було. Таким чином, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, як про це стверджували працівники поліції. Апелянт зазначає, що в той момент, коли до нього під'їхали працівники поліції, його автомобіль не здійснював рух, причину його перевірки поліцейські не повідомили, поводили себе зухвало. ОСОБА_2 вказує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у спосіб, визначений законодавством, та не керував транспортним засобом, оскільки автомобіль був припаркований на узбіччі та його не було направлено до медичного заходу для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Заслухавши думку ОСОБА_2 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_4 ; дослідивши матеріали справи, переглянувши запис відеофіксації та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції вказаних вимог дотримано не було.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №199488, 16.06.2019 року о 16 годині 05 хвилин на автодорозі Т1011, 38 км, ОСОБА_2 керував ТЗ «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків /а. с. 1/.
Суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 16.06.2019 року він разом з друзями від'їжджав від озера, де вони відпочивали. Він виїхав на трасу, зупинився й припаркувався для того, щоб переодягнутися. Через деякий час до них під'їхав патруль та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, зупинили автомобіль з понятими. Він просив поїхати до лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції поводили себе зухвало, але йому відмовили. Запис на нагрудну відеокамеру працівники поліції знімали частинами, ту частину, де він просив проїхати до лікарні, не зафіксували. Він взагалі не вживає спиртні напої, а на його зауваження, що він не керував транспортним засобом, працівник поліції при свідках сказав, що це не має значення. Після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення він самостійно пройшов огляд в Бородянській центральній районній лікарні де лікар зазначив, що у нього ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
В судовому засіданні, для встановлення обставин, викладених в апеляційній скарзі, була допитана свідок ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що 16.06.2019 року вона разом з ОСОБА_2 та друзями відпочивали на ставку. Після того, як вони виїхали на трасу та зупинилися, щоб переодягнутися та скласти речі, до них під'їхали працівники поліції для того, аби запитати причину їх зупинки. Вони сказали, що їм необхідно переодягнутися. Водій дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», мотивуючи тим, що він не керував транспортним засобом та його не зупиняли, однак просив проїхати до лікарні. Працівники поліції відмовилися везти ОСОБА_2 в лікарню і склали протокол. ОСОБА_2 не вживав алкогольні напої, а працівники поліції увімкнули камеру лише тоді, коли почали складати протокол.
Оскільки свідок ОСОБА_4 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, суд не ставить під сумнів правдивість її свідчень.
Відповідно до п. 1.10 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2002 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
На відеозаписі з нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції зафіксовано лише розмову поліцейського з ОСОБА_2 , припакований автомобіль, однак з нього неможливо зробити однозначних висновків чи рухався вказаний автомобіль до його зупинки. Окрім того, при зауваженні ОСОБА_2 щодо того, що автомобілем він не керує та його не зупиняли працівники поліції, останні заявили, що це не має значення.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Не зважаючи на прохання ОСОБА_2 , він не був направлений до медичного закладу для встановлення наявності або відсутності у нього стану алкогольного сп'яніння, що є прямим порушенням вимог законодавства.
Що стосується вказівки апелянта на неналежне місце розгляду справи щодо нього, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Відповідно 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1- 29, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Однак, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 з незрозумілих причин розглядалася в Бородянському районному суді Київської області, хоча ОСОБА_2. зареєстрований та проживає в смт. Іванків, а територіальність вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення працівниками поліції визначена не була.
Окрім того, судом першої інстанції було проігноровано клопотання ОСОБА_2 про направлення справи щодо нього за підсудністю та судом першої інстанції не було надано йому жодної оцінки.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, апеляційний суд приходить до висновку, що наданими у справі доказами не доведена наявність у ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а всі сумніви трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 05.07.2019 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП +-відповідно до ст. 247 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон