10 жовтня 2019 року м. Київ
справа № 369/9465/17
провадження № 22-ц/824/11377/19
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Ярмак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та скасування їх державної реєстрації,
встановив:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та скасування їх державної реєстрації.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що зворотнє повідомлення про судове засідання на 24 червня 2019 року було вручено її представнику лише 29 червня 2019 року. Сама позивач, яка лише через п'ять днів після призначеної дати дізналась про час судового засідання не могла з'явитись до суду та повідомити причини неявки у зв'язку з перенесеною хірургічною операцією.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явилась до суду, із заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась, та її нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм процесуального права.
Статтею 257 ЦПК України визначено випадки, за наявності яких, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні приписи містить ч.5 ст.223 ЦПК України.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Установлено, що підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду стали її неявки в судові засідання призначені на 10 червня 2019 року та на червня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, про судове засідання призначене на 10 червня 2019 позивач була повідомлена через свого представника ОСОБА_2 , що підтверджується її особистим підписом в розписці (а. с. 125).
Разом з тим, судова повістка на наступне судове засідання 24 червня 2019 року, була вручена позивачу лише 29 червня 2019 року, тобто через п'ять днів після судового засідання. (а.с. 135).
Суд вказаних обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :