09 жовтня 2019 року м. Київ
Справа №359/7696/17
Резолютивна частина постанови оголошена 09 жовтня 2019 року
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, ухваленого суддею Борець Є.О. 31 липня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2018 року в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Справа №359/7696/17
№ апеляційного провадження:22-ц/824/8748/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Борець Є.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
У жовтні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 12 грудня 2013 року позивач видав ОСОБА_1 кредитну картку «Універсальна», за допомогою якої відповідач набув можливість знімати грошові кошти та розраховуватись ними. Він зобов'язався повертати ПАТ КБ «Приватбанк» зняті або витрачені ним грошові кошти та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 30% річних. У випадку неналежного виконання цих грошових зобов'язань ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати пеню та штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості. Відповідач неодноразово знімав грошові кошти та розраховувався ними. Однак він неналежним чином виконував кредитний договір. Тому у нього виник борг по поверненню кредиту в розмірі 5845 гривень 36 копійок, борг по сплаті процентів за користування ним в розмірі 56618 гривень 77 копійок, пеня в розмірі 3400 гривень та штраф в розмірі 3793 гривень 21 копійки. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 69657 гривень 34 копійок. ОСОБА_1 ухиляється від погашення цього боргу. Тому ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з відповідача борг за кредитним договором в розмірі 69657 гривень 34 копійок.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг за кредитним договором в розмірі 9638 гривень 57 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за кредитним договором в більшому розмірі відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 221 гривні 92 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подано апеляційну скаргу, в якій позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В апеляційні скарзі посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Крім того, посилався на те, що відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення в Анкеті-заяві про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови та правила укладені поза межами кредитного договору. Активація відповідачем картки та користування нею свідчать про укладення сторонами кредитного договору на визначених ними Умовах про надання та обслуговування платіжних карток. Відповідач укладення чи не укладення кредитного договору не оспорював, а з розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто погоджувався з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами.
В судовому засіданні представник АТ КБ «Приват Банк» Штронда А.М. підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який не з'явився в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з письмового розрахунку, приєднаного до позову (а.с.3-4), вбачається, що відповідач неодноразово знімав грошові кошти та розраховувався ними. Однак він неналежним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором, тому у нього виник борг по поверненню кредиту в розмірі 5845 гривень 36 копійок, пеня в розмірі 3400 гривень та штраф в розмірі 3793 гривень 21 копійки (500 + 3293,21).
Водночас, за вказане порушення на ОСОБА_1 вже накладений штраф. Додаткове стягнення з нього ще й пені буде свідчити про притягнення відповідача до подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж порушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що розмір пені взагалі підлягає виключенню зі складу боргу за кредитним договором. в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того. Також, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що АТ КБ «Приватбанк» не менше ніж за 7 днів до 1 вересня 2014 року та до 1 квітня 2015 року повідомив відповідача про збільшення розміру процентів за користування кредитом, ОСОБА_1 був позбавлений права висловити свою незгоду з приводу такої зміни тарифів. В такому випадку позивач не мав права застосовувати новий розмір процентів за користування кредитом. Ці обставини свідчать про те, що письмовий розрахунок, приєднаний до позову, в частині розміру боргу по сплаті процентів за користування кредитом не відповідає дійсності. ПАТ КБ «Приватбанк» не подав іншого письмового розрахунку з законними розмірами процентів за користування кредитом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Встановлено, що 12 грудня 2013 року позивач видав ОСОБА_1 кредитну картку «Універсальна», за допомогою якої відповідач набув можливість знімати грошові кошти та розраховуватись ними. Він зобов'язався повертати ПАТ КБ «Приватбанк» зняті або витрачені ним грошові кошти та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 30% річних. У випадку неналежного виконання цих грошових зобов'язань ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати пеню та штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості.
Ці умови кредитного договору викладені у витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.6) та у витязі з умов та правил надання банківських послуг (а.с.7-30). Факт отримання відповідачем кредитної картки та його ознайомлення з тарифами обслуговування кредитної картки «Універсальна» підтверджується копією підписаної ним анкети-заяви (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути банку або іншій фінансовій установі кредит у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити неустойку (пеню, штраф).
Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а ому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З письмового розрахунку, приєднаного до позову (а.с.3-4), вбачається, що відповідач неодноразово знімав грошові кошти та розраховувався ними. Однак він неналежним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором.
Водночас, за вказане порушення на ОСОБА_1 вже накладений штраф. Додаткове стягнення з нього ще й пені буде свідчити про притягнення відповідача до подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж порушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що розмір пені взагалі підлягає виключенню зі складу боргу за кредитним договором.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 по кредиту в розмірі 9638 гривень 57 копійок (5845,36 + 500 + 3293,21)., а відповідач ухиляється від добровільного погашення цього боргу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується також сплатити банку або іншій фінансовій установі проценти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Так, з письмового розрахунку, приєднаного до позову (а.с.3-4), вбачається, що у ОСОБА_1 виник борг по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 56618 гривень 77 копійок. При цьому 1 вересня 2014 року розмір процентів за користування кредитом був збільшений до 34,80% річних від суми боргу, а 1 квітня 2015 року - до 43,20% річних від суми боргу.
Як вбачається з п. 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг (а.с.12), банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі мінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.
Разом з тим, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що АТ КБ «Приватбанк» не менше ніж за 7 днів до 1 вересня 2014 року та до 1 квітня 2015 року повідомив відповідача про збільшення розміру процентів за користування кредитом, ОСОБА_1 був позбавлений права висловити свою незгоду з приводу такої зміни тарифів. В такому випадку позивач не мав права застосовувати новий розмір процентів за користування кредитом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 56618 гривень 77 копійок.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідачем не спростовано наданий банком розрахунок заборгованості, відхиляються судом, оскільки надання заперечень щодо позовних вимог є правом відповідача, та їх відсутність не звільняє позивача від обов'язку доведення перед судом обґрунтованості заявлених вимог.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач підписуючи анкету-заяву висловив згоду про укладення договору, погодився з умовами і правилами, в тому числі щодо Тарифів банку, не заслуговують на увагу, оскільки матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що АТ КБ «Приватбанк» не менше ніж за 7 днів до 1 вересня 2014 року та до 1 квітня 2015 року повідомив відповідача про збільшення розміру процентів за користування кредитом. В такому випадку позивач не мав права застосовувати новий розмір процентів за користування кредитом.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суд не спростовують і на законність оскаржуваного рішення не впливають
Таким чином, колегія суддів вважає, що заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» - залишити без задоволення
Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна