Справа № 757/61496/18
Провадження № 22-ц/824/10280/2019 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
07 жовтня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулікова С.В.
за участю секретаря: Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу,-
У грудні 2018 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року із позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 квітня 2010 року сторонами: позивачем та відповідачем в особі філії у м. Сімферополь АР Крим (пров. Героїв Аджимушкая, буд. 1), було укладено депозитний договір № SAMDN25000710312156, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 7 000, 00 доларів США.
Тому просив, з врахуванням заяви про збільшення суми ціни позову від 21 лютого 2019 року, стягнувти з відповідача суму у розмірі 595 861, 36 доларів США та 88 198, 25 грн, у зв'язку із неповерненням грошових коштів за договорами № SAMDN25000710312156 від 27 квітня 2010 року, № SAMDN25000717787379 04 липня 2011 року, № SAMDNWFD0070040257400 від 20 грудня 2013 року, № SAMDNWFD0070045882300 від 26 грудня 2013 року, № SAMDN25000726778765 від 27 червня 2012 року, № SAMDN25000710518366 17 травня 2010 року, № SAMDN25000732906871 від 08 лютого 2013 року, № SAMDN25000733913097 від 19 березня 2013 року, № SAMDN27000726778768 від 27 червня 2012 року, укладених сторонами у справі.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладузадоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість за договором:
№ SAMDN25000710312156 від 27 квітня 2010 року в розмірі 7000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 110, 35 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 3762, 71 доларів США, три проценти річних в розмірі 48, 33 доларів США, пеню в розмірі 7000 доларів США;
№ SAMDN25000717787379 від 04 липня 2011 року в розмірі 5000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 75,34 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 1862,04 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 5000 доларів США;
№ SAMDN25000726778765 від 27 червня 2012 року в розмірі 33000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 234,17 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 15424,88 доларів США, три проценти річних в розмірі 227,84 доларів США, пеню в розмірі 33000 доларів США;
№ SAMDN25000710518366 від 17 травня 2010 року в розмірі 5000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 79,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 2704,98 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 5000 доларів США;
№ SAMDN25000732906871 від 08 лютого 2013 року в розмірі 20000 грн. суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 17014,17 грн., три проценти річних в розмірі 138,08 грн., пеню в розмірі 20000 грн., інфляційні нарахування в розмірі 646 грн.;
№ SAMDN27000726778768 від 27 червня 2012 року в розмірі 14132,68 доларів США суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 6378,62 доларів США, три проценти річних в розмірі 97,57 доларів США, пеню в розмірі 14000 доларів США;
№ SAMDN25000733913097 від 19 березня 2013 року в розмірі 24800 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 1944,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 11361,87 доларів США, три проценти річних в розмірі 171,22 доларів США, пеню в розмірі 24000 доларів США;
№ SAMDNFD0070040257400 від 20 грудня 2013 року в розмірі 34300 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 680,95 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 12886,32 доларів США, три проценти річних в розмірі 236,81 доларів США, пеню в розмірі 30000 доларів США;
№ SAMDNFD0070045882300 від 26 грудня 2013 року в розмірі 25900 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 1469,71 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 10908,40 доларів США, три проценти річних в розмірі 178,82 доларів США, пеню в розмірі 25000 доларів США.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) в дохід держави судовий збір в розмірі 615 529, 67 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Акціонернетовариство Комерційний Банк «Приватбанк», 14 червня 2019 року подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач АТ Комерційний Банк «Приватбанк», посилається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам наявних в матеріалах справи, крім того зазначив, що відповідно до положення про філію «Кримське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», самостійно вела облік здійснюваних банківських та інших операції, самостійно складала та подавала звітність, передбачену чинним законодавством, відповідним державним органам, забезпечувала збереження документів.
Вказав, що банк з наведених вище обставин немає можливості надати оригінали документів зі свого боку у зв'язку із припиненням діяльності відокремленого підрозділу ПАТ КБ «Приватбанк» на території АРК та міста Севастополя після окупації.
Крім того, відповідач Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», в своїх поясненнях до апеляційної скарги посилається на те, що при вирішенні питання про зменшення неустойки, суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов'язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін, крім того встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки та оцінкою дійсного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а саме в частині вимоги про стягнення пені з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем в особі філії у м. Сімферополь АР Крим, було укладено депозитний договір № SAMDN25000710312156, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 7 000, 00 доларів США (т. І а. с. 54, 55-56, 57-61, 62).
Також встановлено, що 17 травня 2010 року сторонами було укладено депозитний договір № SAMDN25000710518366, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_3 було внесено 5 000, 00 доларів США (т. І а. с. 45, 46, 47, 48-52, 53).
04 липня 2011 року сторонами укладено депозитний договір № SAMDN25000717787379, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_4 було внесено 5 000, 00 доларів США (т. І а. с. 38, 39-40, 41-44).
26 червня 2012 року сторонами укладено депозитний договір № SAMDN25000726778765, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_5 було внесено 33 000, 00 доларів США (т. І а. с. 32, 33-34, 35-37).
27 червня 2012 року сторонами у справі укладено депозитний договір № SAMDN27000726778768, на виконання на рахунок № НОМЕР_6 було внесено 8 200 доларів США (т. І а. с. 11, 12-18, 19-21).
19 березня 2013 року сторонами укладено депозитний договір № SAMDN25000732906871, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_7 було внесено 20 000, 00 грн (т. І а. с. 63, 64, 65-66, 67-69, 70).
19 березня 2013 року сторонами укладено депозитний договір № SAMDN25000733913097, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_8 було внесено 24 800 доларів США (т. І а. с. 71, 72-90, 91-94).
20 грудня 2013 року було укладено депозитний договір № SAMDNWFD0070040257400, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_9 було внесено 34 300, 00 доларів США (т. І а. с. 28, 29-30, 31).
26 грудня 2013 року було укладено депозитний договір № SAMDNWFD0070045882300, на виконання якого на рахунок № НОМЕР_10 було внесено 25 000, 00 доларів США 26 грудня 2013 pоку та 900, 00 доларів США - 05 лютого 2014 pоку (т. І а. с. 22, 23-25, 26-27).
Встановлено, що у зв'язку із припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки позивача було заблоковано відповідачем і нарахування відсотків було припинено.
23 листопада 2018 року в AT КБ «ПРИВАТБАНК» отримано заяву позивача від 22 листопада 2018 року (вх. № 438445-ВБ) про розірвання усіх зазначених вище договорів, видачу вкладів та відсотків, а 30 листопада 2018 року - повторно (вх. № 442998-ВБ) (т. І а. с. 95, 96).,
Однак вимоги позивача не було виконано відповідачем.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума пені значно перевищує розмір суми вкладу з 3 % річних, то на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України вважав за можливе зменшити її до сум вкладів.
Натомість, з такою процесуальною позицією суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, бо вона зроблена без урахування дійсних обставин справи, а саме в частині стягнення пені.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом положень статей 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов'язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу не звільняє банк від обов'язку повернути (видати) кошти вкладникові.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).
Частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Оскільки відповідно до статей 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6?2829цс16, висловлено правову позицію щодо призначення до стягнення суми 3 % річних, визначених статтею 625 ЦК України, виключно в національній валюті України - гривні.
Таким чином, посилання в рішенні суду першої інстанції Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року, щодо висновку у нарахуванні пені в іноземній валюті, не відповідає вимогам законодавства.
Колегія суддів звертає свого увагу, що у Висновоку щодо можливості стягнення неустойки в іноземній валюті, викладений у постанові Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-211цс17, стосувався укладеного між банком і позичальником кредитного договору та обґрунтований законодавчо встановленим правом банку здійснювати операції з валютними цінностями на підставі відповідної ліцензії НБУ та відповідними умовами кредитного договору.
Водночас, колегія суддів беручи до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц в якій викладено висновок щодо виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті.
Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Таким чином цей висновок стосується можливості виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, та нарахування 3 % річних, визначених статтею 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов'язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.
Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов'язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконливого висновку, що у справі, яка переглядається, щодо визначення суми пені, встановленої частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у гривні, є правильними.
Отже, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки пені у розмірі, що більше ніж удвічі перевищує суму простроченого зобов'язання, не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.
Ураховуючи викладене, колегія суддів, вважає можливим зменшити розмір неустойки, що відповідатиме принципу пропорційності у цивільному судочинстві.
Крім того, беручи до уваги, що відповідачпо суті не заперечував факту існування договорів між сторонами, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із розрахунками сум сторони позивача.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що цей розмір значно перевищує розмір збитків.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться лише до переоцінки доказів у справі.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року скасувати в частині розміру пені та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість за договором:
№ SAMDN 25000710312156 від 27 квітня 2010 року в розмірі 7000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 110, 35 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 3762, 71 доларів США, три проценти річних в розмірі 48, 33 доларів США, пеню в розмірі 19 812, 52 грн;
№ SAMDN25000717787379 від 04 липня 2011 року в розмірі 5000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 75,34 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 1862,04 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 9 844, 73 грн;
№ SAMDN25000726778765 від 27 червня 2012 року в розмірі 33000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 234,17 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 15424,88 доларів США, три проценти річних в розмірі 227,84 доларів США, пеню в розмірі 81 219, 01 грн;
№ SAMDN25000710518366 від 17 травня 2010 року в розмірі 5000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 79,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 2704,98 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 14 151, 80 грн;
№ SAMDN25000732906871 від 08 лютого 2013 року в розмірі 20000 грн. суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 17014,17 грн., три проценти річних в розмірі 138,08 грн., пеню в розмірі 3 040,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 646 грн.;
№ SAMDN27000726778768 від 27 червня 2012 року в розмірі 14132,68 доларів США суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 6378,62 доларів США, три проценти річних в розмірі 97,57 доларів США, пеню в розмірі 32 733,72 грн;
№SAMDN 25000733913097 від 19 березня 2013 року в розмірі 24800 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 1944,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 11361,87 доларів США, три проценти річних в розмірі 171,22 доларів США, пеню в розмірі 64 176,31 грн;
№SAMDNFD0070040257400 від 20 грудня 2013 року в розмірі 34300 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 680,95 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 12886,32 доларів США, три проценти річних в розмірі 236,81 доларів США, пеню в розмірі 67 534,84 грн;
№ SAMDNFD0070045882300 від 26 грудня 2013 року в розмірі 25900 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 1469,71 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 10908,40 доларів США, три проценти річних в розмірі 178,82 доларів США, пеню в розмірі 55 376,60 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) в дохід держави судовий збір в розмірі 8 810, 00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: Н.В. Ігнатченко
С.В. Кулікова