Справа №22-ц/824/12512/2019 Головуючий у 1-й інстанції:Кушнір С.І.
760/2271/18 Доповідач - Чобіток А.О.
07 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживачів та зобов'язання здійснення перерахунку заборгованості,-
У серпні 2018 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», у якому просила зобов'язати ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відновити постачання електричної енергії до об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» здійснити перерахунок за спожиту електроенергію, керуючись показами нововстановленого лічильника. Зазначала, що починаючи з початку 2008 р., житловий будинок АДРЕСА_2 , було підключено до електромережі ПрАТ «Київенерго». Для проведення розрахунків за електроенергією, що споживається на даному об'єкті, було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на її ім'я. Облік електричної енергії за вказаною адресою здійснювався засобом обліку типу СО - И446М № 0364863 . 21.02.2018 р. вона отримала попередження про припинення електропостачання № б/н 2018 р., відповідно до якого станом на 21.02.2018 р. за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 51116,16 грн.. Додатково зазначалось, що у разі несплати боргу або ненадання інформації щодо оплати за спожиту електричну енергію, на тридцятий день після отримання такого попередження, електропостачання квартири позивача буде припинено на підставі п. 27 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН, Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. №1357. Не погоджуючись з діями відповідача, до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), нею було направлено лист з проханням створення Комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії з розгляду спірних питань. Додатково, 16.03.2018 р. на адресу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було надіслано заяву-скаргу з проханням відстрочити дату відключення енергопостачання, адже, керуючись п. 27 абз. 5 ПКЕЕН, спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. До вирішення спірного питання між сторонами відключення об'єкта побутового споживача не здійснюється. Проте у зазначені вище строки відповідачем було здійснено відключення енергопостачання до об'єкту, що знаходиться за вказаною адресою.Такі дії створили значні незручності в щоденному побуті та свідчать про порушення п. 41 ПКЕЕН щодо отримання споживачем електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами. 22.03.2018 р. порушене нею питання було розглянуто на засіданні Комісії інформаційно-консультаційного центру. За результатами даного розгляду, було сформовано лист - відповідь №1/3/012/М12857 від 30.03.2018 р., відповідно до якого було зазначено наступне: «Проаналізувавши факти з питання, яке розглядалося на засіданні, було наголошено на порушенні нею п.п. 19, 20 та 42 ПКЕЕН, а саме: здійснення оплати за спожиту електроенергію не щомісячно та не допуск до засобу обліку, що за словами відповідача підтверджується Актами про не допуск від 22.11.2014 р. та 28.02.2015 р.. На підставі вище викладеного, Комісією ІКЦ було зроблено висновок: нарахування проведено відповідно до ПКЕЕН на підставі показань приладу обліку (контрольного знімання та з квитанції споживача).
Уважає, що відповідачем в особі керівника ІКЦ Городоцькою Т.С. було не дотримано п. 4.7, п. 4.8 Розділу ІV, Постанови КМУ № 299 від 12.03.2009 р. «Про затвердження Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії». Адже, при формуванні споживачу відповіді, представником ІКЦ (керівником ІКЦ) не було занотовано зауваження присутного представника Держенергонагляду щодо порушення відповідачем п. 17 ПКЕЕН та ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». ПАТ «Київенерго» не було вчасно проведено повірку засобу обліку, а відповідно до п. 3.24 ПКЕЕН у разі порушення термінів повірки, а сам: якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни з вини електропередавальної організації, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з похибкою показів розрахункових засобів обліку електричної енергії. Вона, як споживач електроенергії, протягом всього часу користування не здійснювала жодних дій щодо не допуску представників енергопостачальника до засобу обліку. Вона довготривалий час знаходиться у від'їзді за кордоном та на час перебування вдома , жодних візитів представників відповідача не було. Про зазначені Акти про недопуск від 22.11.2014 р. та 28.02.2015 р. раніше нічого не було відомо, не підписувала та не отримувала копій. Указувала, що відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються правилами користування електричною енергією для населення. У разі сумніву побутового споживача у правильній роботі засобу обліку, він може звернутися до енергопостачальника з вимогою проведення експертизи.16.02.2018 р. представниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було демонтовано лічильник №0364863 та встановлено новий. Проте, проведення експертизи демонтованого засобу обліку є неможливим, так як представниками відповідача не було здійснено пломбування знятого лічильника, а сам демонтаж було проведено ще 16.02.2018 р.. Відповідно до п. 2.8 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2013 р. №322, експертиза лічильника за умови цілісності пломби проводиться комісією протягом 20 (двадцяти) днів з дати зняття лічильника.
Посилаючись на вказані обставини вважає, що розрахунок вартості заборгованості, що утворилась за спожиту електроенергію, повинен проводитися за показниками нового лічильника, як про це зазначили в НКРЕКП (лист № 3795/20.2/9-18 від 07.05.2018 р.), а оскільки вона є споживачем електроенергії, постачальником якої є ПАТ «Київобленерго» та, які в свою чергу, повинні забезпечити належне обслуговування споживачів наданої продукції, а не створювати спірні правовідносини шляхом невірного застосування норм чинного законодавства.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07 червня 2019 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позов. Зазначає, що судом не враховано порушення відповідачем п.27 ПКЕЕН та здійснено відключення її житла від електропостачання до вирішення між сторонами спірного питання. Не врахована та обставина, що саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати контрольний огляд засобу обліку спожитої електроенергії споживачем. Не взято судом до уваги хибність наданого відповідачем розрахунку заборгованості у розмірі 51 116,16 грн. Не відповідає вимогам закону,що регулює правовідносини сторін,висновок суду щодо обов'язку споживача знімати показники лічильника щомісяця. Судом безпідставно прийняті акти про не допуск позивачем від 22.11.2014 та 28.02.2015 року працівників відповідача до засобу обліку електроенергії,оскільки ці документи не є достовірними.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, указує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем її прав як споживача електричної енергії при нарахуванні їй заборгованості за спожиту електроенергію у період з 19.12.2015 року до 16.02.2018 року.
Уважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на недійсність актів про недопуск представника енергопостачальника до облікового приладу в 2014 та 2015 року з огляду на Правила користування електричною енергією для населення в редакції, яка діяла на зазначений час. Не доведені позивачем її твердження щодо повідомлення про помилку у знятих показах ІКЦ,регулятора та відповідача,а навпаки у заяві від 16.03.2018 року, яка була предметом розгляду відповідачем, позивач стверджувала,що вона надавала показники спожитої електричної енергії без перекрути.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом першої інстанції установлено та не заперечується сторонами, що починаючи з початку 2008 р., житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було підключено до електромережі ПрАТ «Київенерго».
Для проведення розрахунків за спожиту електроенергію за вказаною адресою ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я позивача. Договір про користування електричною енергією між сторонами не укладався.
Облік електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 до 16.02.2018 р. здійснювався приладом обліку типу СО-И446М ( 5 ) № 0364863.
Під час проведення 24.05.2012 року технічної перевірки лічильника СО-И446М (5) № 0364863 на підставі розпорядження №3419 від 24.05.2012року,було складено акт та зафіксовано показання 48396 кВтг та 09.12.2013 підчас огляду цього ж лічильника були зафіксовані показання 55080 кВт г,що підтверджується витягом з контрольного огляду лічильника. Відповідність зафіксованих показань підтверджено підписом одного з мешканців будинку у акті технічної перевірки приладу обліку та відомостях контрольного огляду.
Оплата за спожиту електричну енергію позивачем проводилася в порушення п.20 ПКЕЕН не щомісячно. Так, у 2014 році на особовий рахунок надійшла одна оплата у розмірі 1154,20 грн., у 2015 - три оплати у розмірі 4021,20 грн., 4021,20 грн. та 3550,00 грн. відповідно, у 2016 році - дві оплати у розмірі 4227,60 грн. та 1582,50 грн. відповідно, у 2017 році - одна оплата у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується даними роздруківки карточки споживача (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
Остання оплата із зазначенням показань приладу обліку 62661 кВтг надійшла на особовий рахунок позивача 19.12.2015 року.
22.11.2014 р. та 28.02.2015 р. фахівцям ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було відмовлено у доступі до приладу обліку позивача для проведення контрольного зняття показань, в т.ч. і повірки, що підтверджується відповідними актами про не допуск до приладу обліку.
Оплати на особовий рахунок № НОМЕР_1 позивача з грудня 2015 р. надходили без зазначення показань, нарахування до 16.02.2018 р. проводились за розрахунковими показаннями, визначеними відповідно до фактичного середньодобового споживання електроенергії за попередній період.
16.02.2018 р. фахівці ПАТ «КИЇВЕНЕРЕО» для обліку спожитої електроенергії за адресою позивача встановили на опорі повітряних ліній прилад обліку типу MTX 1 A10.DF.2LO-Y04 (6 ) № 01264783 на показаннях 000000 /000000 кВтг (день/ніч), який має функцію обліку спожитої електроенергії за періодами часу. Раніше встановлений у споживача прилад обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 було розпломбовано на показаннях 07383 кВтг та проведено фотофіксацію показань лічильника. На підставі зафіксованих показань проведено перерахунок за фактичними показаннями лічильника.
У період з 19.12.2015 р. до 16.02.2018 р. прилад обліку дійшов до 99999 кВтг та почав відлік спочатку (з 0), що підтверджується історією зафіксованих показань приладу обліку, а саме:48396 кВтг зафіксовані при технічній перевірці приладу обліку типу СО-И446М (5 ) № 0364863 , згідно з Актом, складеним на підставі розпорядження № 3419 від 24.05.2012;55080 кВтг зафіксовані під час контрольного огляду лічильника 09.12.2013;62661 кВтг - зазначені споживачем у квитанції на оплату спожитої електроенергії від 19.12.2015;07383 кВтг - зафіксовані 16.02.2018 під час розпломбування лічильника.
Згідно з актом технічної перевірки № 1801 від 16.02.2018 року порушень ПКЕЕН або ПУЕ не виявлено.
Жодних заперечень щодо інформації викладеної в цьому акті споживач не висловлював, звернень від споживача щодо сумнівів у правильній роботі приладу обліку чи клопотань про проведення експертизи не надходило, у зв'язку з чим експертиза приладу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 не проводилася.
Після отримання фактичних показань приладу обліку, відповідачем у відповідності до п.21 ПКЕEH було здійснено перерахунок за середнім споживанням між датами зняття показів і визначено заборгованість у розмірі 51116,16 грн. станом на 21.02.2018 р. про що енергопостачальник, у відповідності до п. 27 ПКЕЕН, надав споживачу попередження про припинення електропостачання.
Після отримання попередження про відключення, споживач 03.03.2018 р. звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) із заявою-скаргою.
НКРЕКП листом від 13.03.2018 р. № 1975/20/9-18 доручило здійснити розгляд звернення інформаційно-консультаційному центру ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
На виконання доручення НКРЕКП, розгляд звернення позивача здійснював інформаційно-консультаційний центр ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». За результатами розгляду ІКЦ, згідно з протоколом № 27 від 22.03.2018 р., зроблений висновок про те,що нарахування проведено відповідно до Правил користування електричною енергією для населення на підставі показань приладу обліку (контрольного знімання та з квитанції споживача).Повірка приладу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 була проведена 08.03.2005 р. Міжповірочний інтервал приладу обліку СО-И446, становить 8 років, що підтверджується копією паспорту із Інтернетмережі . При цьому, строк служби такого типу приладу обліку становить не менше 32 років. Отже, прилад обліку підлягав повірці з 09.03.2013 р. Повірка приладу обліку не була проведена не з вини енергопостачальника, оскільки споживач не одноразово не надавав доступу до приладу обліку, що підтверджується актами недопуску від 22.11.2014 р. та 28.02.2015 року.
НКРЕКП, листом від 12.06.2018 р. № 4794/20/9-18 зазначило, що ПКЕЕН, на даний час, не передбачено процедури здійснення енергопостачальником перерахунку за спожиту електричну енергію побутовому споживачу у разі, якщо проведення експертизи засобу обліку з дотриманням вимог чинного законодавства неможливо.
Неможливість проведення експертизи заміненого приладу обліку типу СО-И446М (5) № 0364863 не заперечується позивачем.
Суд, встановивши вказані обставини, проаналізувавши докази надані сторонами в їх сукупності, прийшов до висновку, що на дату закінчення міжповірочного інтервалу жодна із сторін не заявила про своє небажання використовувати показники засобу обліку типу СО-И446М ( 5 ) № 0364863 , при цьому, електрична енергія на об'єкті споживача споживалась та оплачувалась згідно з показами цього засобу обліку, отже, сторони не мали заперечень проти такої ситуації,а відтак суд не знайшов підстав для покладення обов'язку про здійснення перерахунку ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за спожиту електроенергію, керуючись показаннями нововстановленим лічильником. Позивач не довів правомірність вимог про перерахунок електроенергії саме за нововстановленим лічильником. Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про зобов'язання ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відновити постачання електричної енергії до об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд встановив та виходив з того, що 11.09.2018 р. при виконанні заявки на підключення було встановлено, що підключення здійснено, покази приладу обліку змінюються, про що складено Акт № 2951 від 11.09.2018 р., було здійснено контрольний огляд засобу обліку типу MTX 1А10.DF.2LO - Y04 (6) № 01264783 , спожитої електроенергії за вказаною адресою та зафіксовано покази приладу обліку: 180 - 001615; 181 - 000385; 182 - 001229 , що підтверджується актом від 11.09.2018 р.. З карточки споживача (особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я позивача ) вбачається, що покази приладу обліку типу MTX 1A10.DF.2LO- Y04 (6) №01264783 , спожитої електроенергії за вказаною адресою, починаючи з дати встановлення 16.02.2018 р., постійно змінюються. Таким чином, постачання електричної енергії до об'єкта відновлено та здійснюється споживання електричної енергії. Зазначені обставини підтверджені в судовому засіданні представником позивача.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції з додержання норм матеріального та процесуального права,встановивши правильно правовідносини,які виникли між сторонами, постановив законне та обґрунтоване рішення в даній справі і підстави вважати його незаконним відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (зі змінами і доповненнями) (ПКЕЕН).
Згідно з п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Відповідно до п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно з нормами ПКЕЕН, якими регулювались відносини на момент виникнення спору (до 16.02.2018 року), саме споживач зобов'язаний здійснювати щомісячне знімання показань приладів обліку на перше число місяця (п.21 ПКЕЕН). Поряд з цим енергопостачальнику надано право контролювати правильність показань приладу обліку, зокрема шляхом здійснення контрольних оглядів, та оформлення платіжних документів споживачем.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неврахування судом п.21ПККЕЕН, у якому зазначено, що знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору,оскільки в цьому пункті зазначено «побутовий споживач як правило,знімає покази засобу обліку на перше число місця,наступного за розрахунковим періодом(місяцем)»,що позивачем не було зроблено в період споживання електроенергії з 19.12. 2015 року по 16.02.2018 року.
У зв'язку з зазначеним та враховуючи наявність показників лічильника типу СО-И446М ( 5 ) № 0364863,наданих позивачем станом на 01.12.2015 року - 62661кВтг та кінцеві показники цього ж лічильника на 16.02.2018 року - 07383 кВтг, що підтверджено фотофіксацією показань лічильника, суд правильно прийшов до висновку про відповідність нарахувань заборгованості за спожиту електроенергію позивачем за вказаний період,зазначивши,що у вказаний період прилад обліку дійшов до 99999 кВтг та почав відлік спочатку (з0),що підтверджується історією зафіксованих показань приладу обліку 24.05.2012 року, 09.12.2013 року, 19.12.2015 року та 16.02.2018 року.
За вказаний період позивач не звертався до відповідача з приводу сумніву у правильності роботи засобу обліку та з проханням провести експертизу з цього питання відповідно до п. 1.3 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 р. № 322,яким встановлено вичерпний перелік підстав для проведення експертизи.
Колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги щодо неправомірного посилання суду на акти відповідача щодо не допуску до приладу обліку позивача для проведення контрольного зняття показань 22.11.2014 року та 28.02 2015 року,які на думку позивача є недостовірними,оскільки їй копії цих актів не направлялися та вона не попереджалась про відключення від електромереж в цей період часу.
У редакції Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, яка діяла до 23.08.2016 року, не було регламентовано складання таких актів у двох примірниках, у зв'язку з чим суд правомірно обґрунтував свої висновки, указуючи, що вказані акти свідчать про порушення позивачем порядку оплати за спожиту електричну енергію щомісяця, без зазначення показань, унаслідок чого відповідачем правомірно проводилися нарахування до 16.02.2018 року за розрахунковими показаннями,визначеними відповідно до фактичного середньодобового споживання електроенергії за попередній період до моменту отримання фактичних даних приладу обліку.
Крім того, відповідно до ПКЕЕН (п.42) Споживач, зокрема, зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином не виконувала зобов'язання, які покладаються на споживача відповідно до норм діючого законодавства.
Так, відповідно до п. 30 ПКЕЕН, якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача.
Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, він залишає побутовому споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати покази засобу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього побутовий споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу.
Установлено, що останній контрольний огляд лічильника проведений 09.12.2013 р..
Відповідно до п. 16 ПКЕЕН, у разі сумніву побутового споживача у правильній роботі засобу обліку, він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати побутовим споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу. Про що також зазначається у листі НКРЕКП від 25.04.2018 р. № 3472/20/9-18.
Ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, та про такі не зазначено позивачем, які б підтверджували звернення позивача до енергопостачальника з цього питання.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність рішення суду першої інстанції та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т. І. Ящук