Справа № 33/824/1968/2019 Суддя 1 інстанції - Оздоба М.О.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
30 вересня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши за участю захисника Шевчука О.М. та ОСОБА_2 матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевчука О.М. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Cвятошинського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Cвятошинського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 07.01.2019 року приблизно о 23.20 годин в м. Києві по вул. Я. Коласа, 23 керував автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин у встановленому законом порядку відмовився присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Шевчук О.М. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Cвятошинського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржувана постанова суду була прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07.01.2019р. серії БД № 235527, який було складено відносно ОСОБА_2 .
Захисник стверджує, що протокол був складений з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 11.2015р. № 1376, оскільки до протоколу було внесені зміни, а саме прізвище ОСОБА_2 було взято у дужки, а вгорі маленькими друкованими буквами було дописано інше прізвище - ОСОБА_2 , при чому прізвище ОСОБА_2 не було викреслено, відтак, на думку апелянта, протокол було складено відносно двох осіб, або особу правопорушника не було встановлено або встановлено неправильно, що викликає сумніви стосовно особи правопорушника.
Крім цього захисник вказує на те, що відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. проте, в матеріалах справи відсутні докази пропонування проходження такого огляду на місці та письмове направлення ОСОБА_2 для проходження медичного огляду.
Також апелянт зазначає, що на думку суду, відмова правопорушника від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується поясненнями свідків, проте свідки, на переконання захисника, лише підписали пояснення, складені заздалегідь працівником поліції, проте, не були свідком жодних подій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Шевчука О.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 встановлено, що суддя місцевого суду при розгляді цієї справи дотримання поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не перевірив, а його висновки в постанові про доведеність вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам провадження.
Як убачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України, суддя місцевого суду формально послався в постанові на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та наявні в матеріалах справи інші докази, проте належної оцінки усім доказам не надав і залишив поза увагою питання щодо дотримання поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 вимог ст. 266 КУпАП, не дивлячись на те, що згідно з положеннями ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №235527 від 07 січня 2019 року (а.с. 2) ОСОБА_2 07.01.2019 року о 23 год. 20 хв., о 23.20 годин в м. Києві по вул. Я. Коласа, 23 керував автомобілем «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і мови). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в лікувальному закладі МОЗ відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 07.01.2019 року о 23 год. 20 хв. він знаходився біля свого автомобіля, який стояв у дворі біля будинку, проте за кермо не сідав, та чекав на свого тестя, щоб відігнати автомобіль на стоянку. По дворовій території проїжджали працівники поліції та підійшли до нього з приводу того, що автомобіль був припаркований так, що заважав проїзду інших транспортних засобів. Підійшовши, працівники поліції попросили надати посвідчення водія та документи на автомобіль, що ОСОБА_2 й зробив. При спілкуванні з ним, інспектор поліції повідомив, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння, чого не заперечував ті сам ОСОБА_2 , проте працівникам поліції пояснив, що він авто не керував , більш того, автомобіль не був заведений, і по автомобілю було видно, що ним ніхто тривалий час не керував, адже, на вулиці була зима, і автомобіль був холодним. ОСОБА_2 пояснив працівникам поліції, що просто стоїть біля авто та чекає свого тестя для того, щоб відігнати авто на стоянку. На це йому працівники поліції сказали, що оскільки у ОСОБА_2 є ознаки алкогольного сп'яніння, то вони включать свою камеру і попросили, щоб ОСОБА_2 на камеру повідомив, що він відмовляється від проведення огляду. На це ОСОБА_2 спитав: "Не будет ли это для меня плохо?", на що працівники поліції відповіли, що ні, і що після цього його тесть зможе перегнати авто. При цьому, ОСОБА_2 зазначив, що пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога працівники поліції йому не висловлювали, а лише сказали, щоб він на камеру сказав, що відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння. Під час їхньої бесіди, як зазначив ОСОБА_2 будь яких не було, а був лише його тесть, якого працівники поліції попросили в кінці складання протоколу підписати якісь документи, що він і зробив. Після складання протоколу, працівник поліції не пояснюючи, що в ньому відображено, попросив ОСОБА_2 поставити у протоколі підпис за ознайомлення з ним, а також підпис за отримання тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, що ним і було зроблено.
Наведені пояснення ОСОБА_2 повністю підтверджуються дослідженим під час апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 07 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 , з якого вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_2 , що він повинен на камеру відмовитися від проходження огляду (якого та з приводу чого не вказує), на що останній, запитавши, чи не буде це для нього погано, погоджується та говорить, що відмовляється, проте, від чого відмовляється не вказує. Також з відеозапису вбачається, що свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення і пояснення яких містяться в матеріалах справа, під час фіксації відмови водія ОСОБА_2 на камеру, від проходження огляду, відсутні. І лише один, із осіб, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_6 (тесть ОСОБА_2 ), згідно відеозапису виходить з будинку та підходить до автомобіля та працівників поліції вже після наведених подій, проте, будь - яких подій в його присутності не відбувається, лише працівник поліції просить його сісти до автомобіля ОСОБА_2 разом з останнім почекати, поки буде складено протокол.
Окрім того на відеозапису не зафіксовано й факт керування ОСОБА_2 автомобілем, оскільки на відео автомобіль не рухається, знаходиться в нерухомому стані з вимкненим двигуном.
Відтак, вказаний відеозапис свідчить про те, що працівниками поліції не було належним чином дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 під час відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, адже, працівниками поліції ОСОБА_2 не було взагалі запропоновано проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному наведеними нормами закону порядку, та не було залучено свідків при проведенні такої процедури.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 , наданих до суду апеляційної інстанції ,саме він 07.01.2019 року керував автомобілем, біля якого знаходився ОСОБА_2 Приїхавши додому, він залишив автомобіль у дворі біля під'їзду, та піднявся в квартиру. Через 10-15 хв. спустився до автомобіля, щоб поставити його на стоянку. Коли підійшов до автомобіля, то біля нього стояв ОСОБА_2 та працівники поліції. Останні, нічого не пояснюючи, попросили його ( ОСОБА_6 ) поставити підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, який вже було складено, при цьому суть протоколу не пояснили, і він його не читав, оскільки було темно. Після цього він відігнав автомобіль на стоянку.
В судове засідання суду апеляційної інстанції викликався інший свідок, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_7 , та працівники поліції, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , однак, всі судові виклики, направлені на адресу свідка повернулись суду з відміткою пошти про наявність "інших" причин, що не дали змогу виконати обов'язки щодо вручення поштового відправлення, а працівники поліції, будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явились.
Таким чином, оскільки згідно вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а в даному випадку, це поліцейські Управління патрульної поліції у м. Києві будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів дотримання ними вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_2 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, суду надано не було, доводи правопорушника, щодо не керування транспортним засобом, недотримання працівниками поліції визначеної процедури проведення огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, не спростовано, а тому слід вважати, що в такому випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння) відсутнє порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З приводу посилань захисника на те, що оскаржувана постанова суду була прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07.01.2019р. серії БД № 235527, який було складено відносно ОСОБА_2 , тобто, відносно двох осіб, що викликає сумніви стосовно особи правопорушника, то апеляційний суд зазначає, що дійсно з протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено «( ОСОБА_2 ) ОСОБА_2 », а зверху над прізвищем зазначено « ОСОБА_2 », і такі виправлення не завірені відповідною посадовою особою. Разом з тим, згідно рапорту від 08.01.2019 року, складеного поліцейським 5 роти 1 батальйону 1 полку УПП в м. Києві - капралом поліції Дерев'янко О.В., під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №235527 було допущено технічну помилку в прізвищі правопорушника, а відтак, вищенаведене свідчить про те, що 07.01.2019 року протокол було складено відносно іншої особи " ОСОБА_2 ". Більш того, під час апеляційного розгляду сам ОСОБА_2 не заперечував того, що події, які мали місце 07.01.2019 року відбувались саме з ним, окрім того, ця обставина підтверджується й даними відеозапису подій. А тому, сумніву в апеляційного суду про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений саме щодо ОСОБА_2 не має.
Разом з тим, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, про те, що вони беззаперечно не доводять вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та як наслідок не доводять винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції, розглядаючи адміністративну справу, на зазначені обставини не звернув уваги, розглянув справу формально, та не з'ясував всіх обставин справи, які мали значення для правильного її вирішення.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів в їх сукупності, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, прихожу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, апеляційна скарга адвоката Шевчука О.М. в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова Cвятошинського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Шевчука О .М. в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Cвятошинського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал