1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 вересня 2019 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, громадського діяча, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України,
за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , змінено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту визначеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2019 року включно, без права внесення застави.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо, в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року та постановити нову ухвалу.
При цьому адвокат ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого ОСОБА_11 .
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник уважає, що оскаржувана ухвала постановлена із грубим порушенням норм матеріального права, оскільки клопотання про зміну запобіжного заходу не містить будь-яких нових відомостей, які встановлено органом досудового розслідування за період з дня повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 27 липня 2019 року до 03 вересня 2019 року. Доводи, на які посилався прокурор під час судового розслідування клопотання вже оцінені судом 30 липня 2019 року під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Клопотання слідчого є необґрунтованим, в ньому не вказано про наявність будь-якого ризику з боку підозрюваного, який може зашкодити досудовому розслідуванню, а є лише спробою повторного перегляду тих же самих обставин іншим суддею, що на думку захисника, прямо порушує принцип правової визначеності, а така зміна запобіжного заходу має всі ознаки свавільного позбавлення особи свободи.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого, зобов'язати ДУ «Київський слідчий ізолятор» та ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» забезпечити: невідкладне обстеження ОСОБА_5 , огляд та консультацію лікаря-гастроентеролога та інших лікарів за необхідності. Невідкладне лікування, дієтичне харчування, побутові умови та режим, які відповідають встановленому ОСОБА_5 діагнозу із врахуванням подальших їх корекцій.
Вважає, що оскаржувана ухвала є невмотивованою, а містить лише формальний перелік законодавчих підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без встановлення їх наявності та обґрунтованості.
Зокрема, в оскаржуваній ухвалі відсутній короткий виклад обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ним; відсутні обставини, що дають підстави обвинувачувати конкретну особу - ОСОБА_5 - у вчиненні кримінального правопорушення, а також відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; конкретні обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, із посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини;обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; відсутнє врахування обставин, передбачених статтею 178 КПК України; посилання на будь-які докази взагалі; відсутні мотиви неврахування доводів сторони захисту.
Сторона захисту звертає увагу на те, що ОСОБА_5 має проблеми із здоров'ям та потребує лікування.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 січня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12019110000000049, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України.
27 липня 2019 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру, а саме:
- в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;
- у вимаганні з погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами, вчиненого організованою групою, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
23 серпня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КПК України.
03 вересня 2019 року старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року частково задоволено клопотання старшого слідчого, змінено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2019 року включно, без права внесення застави.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, вислухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для зміни запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_5 , в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, на утриманні малолітню дитину, одружений, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудове розслідування ще триває і збір доказів не закінчено; незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не всім особам, причетним до злочинів злочинного угруповання, повідомлено про підозру, тобто ОСОБА_5 може розголосити їм таємницю досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Враховуючи викладене, вимоги апеляційних скарг захисників в цій частині не заслуговують на увагу.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
Дані, на які посилаються в своїх апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_5 , під вартою, матеріали судової справи не містять.
Посилання захисника на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 з приводу того, що клопотання про зміну запобіжного заходу не містить будь-яких нових відомостей, які встановлено органом досудового розслідування за період з дня повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 27 липня 2019 року до 03 вересня 2019 року, є безпідставними, з урахуванням нової підозри, яка 23 серпня 2019 року повідомлена ОСОБА_5 , та епізодів, які в ній зазначені.
Посилання адвоката ОСОБА_7 на те, що в оскаржуваній ухвалі відсутній короткий виклад обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ним; відсутні обставини, що дають підстави обвинувачувати конкретну особу - ОСОБА_5 - у вчиненні кримінального правопорушення, а також відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; конкретні обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, із посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини;обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; відсутнє врахування обставин, передбачених статтею 178 КПК України;посилання на будь-які докази взагалі; відсутні мотиви неврахування доводів сторони захисту, - не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки спростовуються її змістом.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається сторони захисту підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті в судом першої інстанції.
При цьому колегія суддів також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, змінив йому запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби.
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Зміст права громадян на охорону здоров'я визначається статтею 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», що, зокрема, передбачає медичний догляд, який є необхідним для підтримки здоров'я людини.
Статтею 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» на адміністрацію місць попереднього ув'язнення покладений обов'язок забезпечити особам, взятим під варту, медичне обслуговування.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 206 КПК України, доручити начальнику Київського слідчого ізолятора забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_5 з урахуванням доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 з приводу стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , про зміну запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року, цілодобовий домашній арешт на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Клопотання захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
В порядку ст. 206 КПК України, доручити начальнику Київського слідчого ізолятора організувати проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11сс/824/5421/2019 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_1