Справа 376/2369/18 Головуючий у 1-й інстанції - Коваленко О.М.
Апеляційне провадження 22-ц/824/8469/2019 Доповідач - Рубан С.М.
24 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Клець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» на рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 січня 2019 року, ухвалене у складі судді Коваленка О.М. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховецьке» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Мамонтова Костянтина Сергійовича Київської обласної філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріховецьке» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 3224085200:02:010:0004), укладений 20.08.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», зареєстрований 21.08.2018 року державним реєстратором Мамонтовим К.С.;
- скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки, площею 3,5454 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0004;
- визнати недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 3224085200:02:010:0005), укладений 20.08.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», зареєстрований 21.08.2018 року державним реєстратором Мамонтовим К.С.;
-скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки, площею 4,8313 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0005.
-стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Оріховецьке» 7048 грн. судових витрат та 2000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Посилається на те, що 31 січня 2014 року та 07 листопада 2016 року ТОВ «Оріховецьке» уклало Договори оренди земельних ділянок кадастрові номера 3224085200:02:010:0004, 3224085200:02:010:0005 з ОСОБА_1 , які зареєстровані Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області 27.03.2014 року та 11.11.2016 року. Договори укладено строком на 10 років, тобто до 27.03.2024 року та до 11.11.2026року.
ОСОБА_1 20.08.2018 року уклала нові договори оренди землі на ці ж земельні ділянки з іншим орендарем - відповідачем по справі Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», зареєстровані Державним реєстратором Мамонтовим К.С.Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» 21.08.2018 року, що підтверджується інформаційними довідками № №137620396, 137619941.
ТОВ «Оріховецьке» добросовісно та належним чином виконує обов'язки орендаря відносно договорів оренди земельних ділянок від 2014 року та 2016 року, тому ОСОБА_1 незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства, перешкоджаючи нормальному веденню господарської діяльності ТОВ «Оріховецьке» уклала нові договори оренди земельних ділянок з іншим орендарем - ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 січня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховецьке» - задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі № бн від 20.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», зареєстрований 21.08.2018 року державним реєстратором Мамонтовим К.С.
Скасовано державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки, площею 3,5454 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0004
Визнано недійсним договір оренди землі № бн від 20.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», зареєстрований 21.08.2018 року державним реєстратором Мамонтовим К.С.
Скасовано державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки, площею 4,8313 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0005.
Стягнуто з ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та Київської обласної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» на користь ТОВ «Оріховецьке» судові витрати по справі в сумі 9048, 00 грн. - по 3016, 00 грн. з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо дії оренди спірних договорів, оскільки в матеріалах справи містяться Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №137919941 від 13.09.2018 року та №137620398 від 13.09.2018 року, відповідно до яких договір оренди землі від 31.01.2014 року, укладений між ТОВ «Оріховецьке» та ОСОБА_1 та договір оренди землі від 07.11.2016 року, укладений між ТОВ «Оріховецьке» та ОСОБА_1 припинено. ОСОБА_1 як власник спірних земельних ділянок правомірно передала зазначені земельні ділянки в строкове платне користування ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» та відповідно Державний реєстратор законно провів державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод». На момент державної реєстрації договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» будь - яких обмежень не існувало, зареєстрованих речових прав на вищевказані земельні ділянки, які б перешкоджали укласти нові договори оренди землі та відповідно провести їх державну реєстрацію не існувало. В матеріалах справи відсутні докази належного виконання ТОВ «Оріховецьке» обов'язків орендаря, в тому числі щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 . Суд не дослідивши оскаржувані договори оренди земельних ділянок, оскільки копії вказаних договорів відсутні в матеріалах справи та не дослідивши оскаржувані рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» ухвалив незаконне рішення.
Представникпозивача подав до суду пояснення, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на її необ'єктивність, необґрунтованість, вважає такою, що викладена із спотворенням фактів. Зазначає, що позивач регулярно вносив орендну плату, а вимоги позову відповідають порушеному праву.
23 вересня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшли заяви від представника ТОВ «Оріховецьке» та від ОСОБА_1 , в яких вони просять проводити розгляд справи без їх участі. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 одночасно вказала про визнання в повному обсязі позовних вимог ТОВ «Оріховецьке».
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря ті ж самі земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача ТОВ «Оріховецьке» на підставі раніше укладених договорів оренди, строк дії яких не закінчився та договори є чинним. Суд вказав, що в порушення частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» державний реєстратор Мамонтов К.С. залишив поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельні ділянки, а саме: наявність зареєстрованого права оренди ТОВ «Оріховецьке», що існувала на дату державної реєстрації, і не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації всупереч пункту 5 частини 1 статті 24 цього Закону. Крім того, суд відповідно до вимог статті 152 ЗК України та статей 203, 215 ЦК України визнав оспорювані договори оренди земельної ділянки недійсними, мотивуючи порушенням законодавства при їх укладенні, зокрема той факт, що земельні ділянки перебували в оренді іншого орендаря.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги враховуючи наступне.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,5454 га з кадастровим номером 3224085200:02:010:0004, що розташована у межах Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №107191 (а.с.14) та площею 4,8313 га з кадастровим номером 3224085200:02:010:0005, що розташована у межах Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за законом НВХ 841362 (а.с.30).
31.01.2014 року між позивачем ТОВ «Оріховецьке» та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, згідно п.2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,5454 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0004 (а.с. 19).
Згідно п. 6 (зі змінами від 28.12.2016 року) вищевказаного договору Договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Пунктом 7 Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в пункті 5 даного Договору, що становить 2650 грн. і виплачується Орендодавцю в грошовій або натуральній формі.
Пунктом 32 договору визначено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних проблем або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; договір припиняється також і інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 33 договору визначено також, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших причин, передбачених законом.
Згідно п.34 договору його розірвання в односторонньому порядку не допускається.
07.11.2016 року між позивачем ТОВ «Оріховецьке» та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, згідно п.п.2.3 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,8313 га, кадастровий номер 3224085200:02:010:0005 (а.с. 31).
Згідно п. 8 вищевказаного договору договір укладено строком на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Відповідно до п.9 договору право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. По закінченню строку, на який було укладено даний договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладання Договору на новий строк (поновлення Договору). В такому разі Орендар повідомляє про це Орендодавця до спливу строку Договору, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа - повідомлення Орендаря про поновлення ДоговоруОрендар додає проект додаткової угоди.
Пунктом 11 Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в пункті 6 даного Договору, що становить 6619,74 грн. і виплачується Орендодавцю в грошовій або натуральній формі.
Пунктом 36 договору визначено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; ліквідації юридичної особи - орендаря; придбання Орендарем земельної ділянки у власність.
Пунктом 37 договору визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Згідно п.38 договору його розірвання в односторонньому порядку не допускається.
Протягом усього часу дії Договорів оренди ТОВ «Оріховецьке» користується земельною ділянкою, належно виконує обов'язки орендаря та сплачує орендну плату відповідачці ОСОБА_1 , про що вона не заперечує, оскільки не надала до суду жодних заперечень та доказів не належного виконання умов договору позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов вірного висновку, що Договори оренди землі від 31 січня 2014 року та 07 листопада 2016 року є чинними, укладені та зареєстровані відповідно до вимог вищевказаного чинного законодавства України.
Згідно даних інформаційних довідок №137619941, №137620398 від 13 вересня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 20 серпня 2018 року державний реєстратор Мамонтов К.С. Київської обласної філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» прийняв документи для державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 4,8313 га та 3,5454 га, які належать ОСОБА_1 за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» на підставі договорів оренди землі б/н від 20.08.2018 року та 21.08.2018 року прийняв рішення, яким зареєстрував за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» право оренди на вищевказані земельні ділянки.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Положеннями частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Згідно частин 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За умовами положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частини 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» містять аналогічні приписи.
Враховуючи вищевикладене, ані умови Договорів оренди, ані положення чинного законодавства не передбачають можливості розірвання договору оренди землі на підставі одностороннього повідомлення про таке розірвання, якщо встановлені певні умови для виникнення на це права, які потребують встановлення та доказування належними та допустимими доказами.
Пунктом 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами, вірно застосував норми матеріального права та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про окремі недоліки при подачі позову колегія суддівне приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновок суду про доведеність позовних вимог та не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішеннясуду.
Твердження скаржника про те, що в матеріалах справи відсутній примірник оспорюваного договору, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт укладення такого договору учасниками справи не спростовувався та підтверджується наявними у справі доказами.
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Частиною 5 статті 12 цього Закону визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Обставина, яка має бути встановлена судом при розгляді цієї справи - це факт укладення договору, дата його укладення, дата його державної реєстрації, сторони, предмет та об'єкт.
Такі дані в повному обсязі містять інформаційні довідки №137619941, №137620398 від 13 вересня 2018 року.
Таким чином, обставина, що судом вирішено справу без дослідження оспорюванихдоговорів не є підставою вважати вимоги недоведеними, а рішення таким, що не ґрунтується на необхідних доказах.
Твердженняскаржника про відсутність в матеріалах справи доказів про сплату позивачем орендної плати та наявність сумніву про належне виконання орендарем своїх зобов'язань, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт сплати орендної плати підтверджено даними відомостей на виплату грошей. Крім того, за умовами договоріворенди неналежне виконання зобов'язань однією із сторін обов'язків за договором може бути підставою для розірвання цього договору за рішенням суду, проте таких вимог не заявлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» - залишити без задоволення.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Желепа О.В.
Іванченко М.М.