Справа № 33/824/2828/2019 Суддя 1 інстанції - Білоцерківець О.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
20 вересня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши за участю адвоката Мезецького М.С., Кондика Д.В. матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мезецького М.С. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу, ОСОБА_2 06.11.2018 о 16 год. 40 хв. в м. Києві на Надніпрянському шосе, керуючи автомобілем марки «Мазда», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ). В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі вказав, що невинність ОСОБА_2 підтверджується його поясненнями, характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів, схемою ДТП, які не спростовують версію подій, що ним викладена. А інші докази у розпорядженні суду відсутні.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Мезецький М.С. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 757/57468/18-п та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апелянт вказує на те, що приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції посилається на ст. 129 Конституції України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, проте всупереч вказаній нормі Конституції України, суд першої інстанції не повідомив потерпілого про час та місце розгляду справи, чим позбавив останнього його вищевказаних конституційних прав, не дав можливості потерпілому надати детальні пояснення щодо обставин ДТП та надати наявні у нього докази.
З приводу подій апелянт вказує, що 06 листопада 2018 року, близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_1 керував великогабаритним автобетонозмішувачем «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_2 та рухався по Залізничному шосе в напрямку Наддніпрянського шосе. В подальшому, під'їжджаючи по Залізничному шосе до виїзду на Наддніпрянське шосе, він зменшив швидкість та зважаючи на заокруглення дороги на виїзді і габарити свого транспортного засобу, взяв достатній радіус повороту для подальшого безпечного виїзду на Наддніпрянське шосе та зупинився, пропускаючи транспортні засоби, що рухались по головній дорозі. Пропустивши транспортні засоби по головній дорозі та впевнившись у безпеці маневру, він почав рух, виїжджаючи на крайню праву смугу руху Наддніпрянського шосе. Через 5-6 секунд після початку руху відчув поштовх (удар) в праву частину свого транспортного засобу, який спричинив автомобіль «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 , якого до початку руху він в дзеркалі заднього виду взагалі не бачив. Після зіткнення, він негайно зупинив свій транспортний засіб у крайній правій смузі руху Наддніпрянського шосе.
Апелянт зазначає, що Залізничне шосе має по одній смузі руху у кожному напрямку, у зв'язку з чим, на переконання апелянта, пояснення ОСОБА_2 (зафіксовані в Постанові) про те, що він рухався у першій смузі, а автомобіль «Мерседес» у другій (з подальшим виїздом на його смугу руху) не відповідають дійсності.
Захисник вказує на те, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 по Залізничному шосе у напрямку Наддніпрянського шосе, знаходився на певній відстані позаду автомобіля ОСОБА_1 ..
Також апелянт зазначає, що його автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 обладнаний технічним засобом відеозапису - відеореєстратором, відеозапис з якого, крім інших доказів у справі, у повному обсязі підтверджує наявність в діях ОСОБА_2 порушення п. 1.З., 1.5. та 13.1. Правил дорожнього руху, а отже і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На думку апелянта, під'їжджаючи до виїзду на Наддніпрянське шосе, водій ОСОБА_2 напевно бачив автомобіль «Мерседес», який розпочав рух, виїжджаючи на Наддніпрянське шосе, однак, не зважаючи на це та те, що Залізничне шосе має лише одну смугу для руху в кожному напрямку, водій ОСОБА_2 продовжив рух, та в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху (не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу), розпочав виконувати не передбачений Правилами дорожнього руху маневр «обгону» автомобіля «Мерседес» з правого боку та як наслідок допустив зіткнення з правою частиною автобетонозмішувача.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу захисника Мезецького М.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року залишити без змін.
За доводами ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі доводи повністю не відповідають фактичним обставинам ДТП.
З приводу обставин справи ОСОБА_2 зазначає, що 6 листопада 2018 р. на перетині вулиць Залізничне шосе і Наддніпрянське шосе сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Mazda 2 (державний номер НОМЕР_1 ), яким управляв він, та бетонозмішувач Mersedes-Bens Actros, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_1 Він рухався по крайній правій смузі Залізничного шосе, а бетонозмішувач всупереч вимогам підпункту «б» пункту 11.2., пункту 11.5., 27.2 та деяких інших, зазначених нижче, пунктів Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, на момент виїзду на Наддніпрянське шосе по лівій смузі Залізничного шосе. На момент виїзду на Наддніпрянське шосе його автомобіль та бетонозмішувач були практично поряд на різних полосах дороги. При цьому, на думку ОСОБА_2 , водій бетонозмішувача всупереч вимогам 10.4 Правил перед поворотом праворуч в напрямку головної дороги навіть не робив спроби завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку (тобто під час руху по Залізничному шосе).
ОСОБА_2 вказує на те, що на момент виїзду на Наддніпрянське шосе, в той час, коли він почав здійснювати дозволений поворот праворуч, водій бетонозмішувача виїхав на зазначене шосе і різко повернув праворуч, внаслідок чого середньою частиною бетонозмішувача, зачепив його авто і протягнувши декілька метрів, витиснув його на бетонний і металевий відбійник дороги, внаслідок чого автомобіль Mazda фактично завис на двох правих колесах бетонного відбійника.
ОСОБА_2 звертає увагу суду, що характер пошкоджень автомобіля, яким він управляв, а саме розбиті скло кришки багажника, задній бампер, понівечені ліві двері водія і пасажира свідчать про характер порушень з боку водія бетонозмішувача (необгрунтовано різкий маневр вправо з різким збільшенням швидкості руху).
Крім цього ОСОБА_2 вказує на те, що жодних свідків ДТП з боку водія бетонозмішувача на момент скоєння ДТП не було.
Також зазначає, що внаслідок ДТП і грубого порушення водієм бетонозмішувача Правил дорожнього руху, автомобіль Mazda 2, яким він управляв, поніс значні пошкодження.
Потерпілий ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просив проводити апеляційний розгляд у його відсутності та присутності його захисника. Враховуючи наведене та вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Мезецького М.С., який, підтримавши апеляційну скаргу, просив її задовольнити з наведених підстав, пояснення ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилались на законність та обґрунтованість постанови судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з місця ДТП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_2 винуватим у порушенні ПДР із закриттям провадження у справі у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за таких обставин.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, ці вимоги закону суддею, як убачається з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишились нез'ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення.
Ухвалюючи постанову про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак порушень ПДР, суддя районного суду обґрунтував своє рішення фактично оцінюванням пояснень лише одного учасника ДТП, відносно якого був складений протокол про адміністративне правопорушення, та зазначив, що невинність ОСОБА_2 підтверджується його поясненнями, характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів, схемою ДТП, які не спростовують версію подій, що викладена ОСОБА_2 .
При цьому, суддя фактично відхилив інші, представлені у справі докази, у тому числі схему ДТП, пояснення другого учасника ДТП, інші письмові докази та у постанові не тільки не навів мотиви такого рішення, а й не розкрив суть доказів, які за його висновками спростовують винуватість ОСОБА_2
Усі ці обставини беззаперечно свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального закону, більш того про помилковість таких висновків судді, у зв'язку із чим постановлене по справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
При цьому, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність порушення ОСОБА_2 п.13.1 ПДР, виходячи з наступного.
Сторонами не заперечувалось, що дорожньо - транспортна пригода сталася 06 листопада 2018 року приблизно о 16 год. 40 хв. на виїзді з вул. Залізничне шосе на вул. Наддніпрянське шосе в м. Києві за участю автомобілів «Mazda 2», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mersedes-Bens Actros», державний номер НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_1 . При цьому, в схемі місця ДТП зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів після дорожньо - транспортної пригоди, а на зворотній стороні схеми відображено перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, зокрема, у автомобіля «Mersedes» пошкоджено відбійник з правого боку, та заднє праве крило,разом з тим в автомобілі «Mazda 2» пошкоджено передній бампер, передні фари, капот, ліве дзеркало, передні крила (обоє), передні диски з шинами, водійські двері, ліві задні пасажирські двері, поріг, задні крила (обоє), задній бампер, кришка багажника, заднє скло, деформація кузова по всьому корпусу.
Згідно пояснень водія ОСОБА_2 вбачається, що незадовго до дорожньо - транспортної пригоди, він рухався по Залізничному шосе, проте, бетонозмішувача під час руху по Залізничному шосе він не бачив, а побачив зазначений автомобіль вже коли почав здійснювати поворот на вул. Наддніпрянське шосе. При цьому, ОСОБА_2 вказав, що рухався в крайній правій смузі руху, а водій бетонозмішувача, на думку ОСОБА_2 , всупереч вимогам підпункту «б» пункту 11.2., пункту 11.5., 27.2 та деяких інших, зазначених нижче, пунктів Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, виїхав на вказаний поворот, займаючи ліву смугу руху та різко повернув праворуч, внаслідок чого середньою частиною бетонозмішувача, зачепив його авто і протягнувши зупинився вже на вул. Наддніпрянське шосе в лівій смузі Залізничного шосе. Кондик Д.П. вказав, що на момент виїзду на Наддніпрянське шосе, його автомобіль та бетонозмішувач були практично поряд, проте, на різних полосах дороги, і тому саме різкий поворот бетонозмішувача на Наддніпрянське шосе, і призвів до настання ДТП, та витиснув авто Mazda на бетонний і металевий відбійник дороги, внаслідок чого автомобіль Mazda фактично завис на двох правих колесах бетонного відбійника.
З показань ОСОБА_1 , наданих на момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та зазначених в апеляційній скарзі вбачається, що він керував великогабаритним автобетонозмішувачем «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_2 (вага якого 16 -17 т.) та рухався по Залізничному шосе в напрямку Наддніпрянського шосе, а за його автомобілем рухались безліч автомобілів. В подальшому, під'їжджаючи по Залізничному шосе до виїзду на Наддніпрянське шосе, він зменшив швидкість та зважаючи на заокруглення дороги на виїзді і габарити свого транспортного засобу, взяв достатній радіус повороту для подальшого безпечного виїзду на Наддніпрянське шосе, а під'їхавши до нього, зупинився, пропускаючи транспортні засоби, що рухались по головній дорозі. Пропустивши транспортні засоби по головній дорозі та впевнившись у безпеці маневру, він почав рух, виїжджаючи на крайню праву смугу руху Наддніпрянського шосе, проте, через 5-6 секунд після початку руху відчув поштовх (удар) в праву частину свого транспортного засобу, який спричинив автомобіль «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 , якого до початку руху він в дзеркалі заднього виду взагалі не бачив. Після зіткнення, він негайно зупинив свій транспортний засіб у крайній правій смузі руху Наддніпрянського шосе.
Відтак, по версії ОСОБА_2 , виїзд з вул. Залізничне шосе на вул. Наддніпрянське шосе має дві смуги руху, а за версією ОСОБА_1 , на даному відрізку дороги тільки одна смуга руху, проте, вона широка, зокрема, розрахована на здійснення повороту великогабаритних транспортних засобів.
Зі схеми місця ДТП та долучених до матеріалів справи фотознімків вбачається, що виїзд на вул. Наддніпрянське шосе не містить дорожньої розмітки, яка б розподіляла дорожнє полотно на смуги руху, відтак смуга руху одна. Наведене свідчить про те, що пояснення ОСОБА_2 про наявність двох смуг руху є необгрунтованими.
Крім того, до апеляційної скарги захисника Мезецького М.С. в інтересах ОСОБА_1 було долучено відеозапис з відеореєстратора, встановленого в автомобілі ОСОБА_1 , при дослідженні якого, апеляційним судом було встановлено узгодженість показань ОСОБА_1 з наявним відео, зокрема, те що дійсно, він, як водій автобетонозмішувача «Мерседес» рухався в потоці автомобілів по вул. Залізничне шосе в м. Києві, яка має по одній смузі в кожному напрямку. Під'їхавши до виїзду з вул. Залізничне шосе на вул. Наддніпрянське шосе, водій ОСОБА_1 зменшив швидкість, та взявши, відповідно до вимог ПДР достатній радіус повороту, (при тому, що зовнішній радіус повороту вказаного транспортного засобу, згідно технічної характеристики становить близько 11,0 метрів), здійснював рух, наближаючись до Наддніпрянського шосе. Безпосередньо перед Наддніпрянським шосе, він зупинився, пропускаючи по головній дорозі транспорт, і лише впевнившись в безпеці руху, розпочав рух, проте, на 5-6 секунді після початку руху відчув поштовх (удар) в праву частину свого транспортного засобу та відразу зупинився.
При цьому, з даного відеозапису вбачається, що до здійснення маневру повороту, автомобіль «Мерседес» весь час рухався по вул. Залізничне шосе та плавно почав здійснювати поворот на вул. Наддніпрянське шосе, чим спростовуються пояснення ОСОБА_2 про те, що лише в той час, коли він почав здійснювати дозволений поворот праворуч, водій бетонозмішувача виїхав на Залізничне шосе і різко повернув праворуч, внаслідок чого середньою частиною бетонозмішувача, зачепив його авто.
Більш того, з відеозапису вбачається, що під час руху автомобіля «Мерседес» по Залізничному шосе, не зафіксовано попереду рух автомобіля «Мазда» під керуванням ОСОБА_2 , що вказує на те, що останній рухався позаду автомобіля «Мерседес».
А тому, водій ОСОБА_2 , розпочинаючи маневр повороту за автомобілем «Мерседес», який є великогабаритним та багатотонним транспортним засобом, в зв'язку з чим радіус повороту такого автомобіля значно більший від звичайного, повинен був врахувати таку дорожню обстановку та відповідно, дотриматись безпечного бокового інтервалу, чого в порушення вимог ПДР України, зроблено не було.
Згідно п. 13.1 ПДР України, водій, залежно від швидкості, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В пункті 1.10 ПДР України, наведено терміни, що наведені Правилах дорожнього руху, зокрема, зазначено, що "дорожня обстановка" - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування трансопртним засобом.
Згідно терміну "Безпечний інтервал", наведеного в цьому ж пункті ДПР, - це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими обєктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відтак, саме з огляду на представлені у справі докази, у тому числі на місце ДТП, відомості щодо розташування транспортних засобів на дорозі та механічних пошкоджень на транспортних засобах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 через неврахування ним дорожньої обстановки та не дотримання бокового інтервалу, що в свою чергу свідчить про наявність в діях Кондика порушень вимог п.13.1 ПДР України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність матеріалами справи та наявними у справі доказами, винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 13.1 ПДР при ДТП, що мала місце 06 листопада 2018 року та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, оскільки на час апеляційного розгляду вже закінчилися строки накладення адмінстягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, в звязку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Мезецького М.С., подану в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, а саме, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Кепкал Л.І.