18 вересня 2019 року м. Київ
Справа № 761/1236/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.
№ Апеляційного провадження: 22-ц/824/9115/2019 доповідач: Гаращенко Д.Р.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Борисової О.В., Пікуль А.А.
при секретарі Гавриленко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року про відмову у поновлені процесуального строку та залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПАТ Банк "Фінанси і Кредит" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у м. Києві про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та виселення з квартири
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2015 року позов ПАТ Банк "Фінанси і Кредит" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у м. Києві про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та виселення з квартири задоволено.
07 травня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення строку на її подання.
В обґрунтування заяви посилався на те, що про наявність судової справи та заочного рішення йому відомо не було, оскільки він не приймав участі у судових засіданнях та не отримував судових повісток про виклик до суду.
Копію заочного рішення представником ОСОБА_1 було отримано лише 08 квітня 2019 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року в задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 13 червня 2019 року, подав апеляційну скаргу. в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог посилався на те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність заочного рішення, оскільки матеріали справи не містять поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, яким було направлено копію заочного рішення, роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту «Укрпошта» у свою чергу є неналежним та недопустимим доказом отримання учасниками справи рішення суду.
Апелянт наголошує, що єдиною умовою прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення - є відповідність її оформлення вимогам ст. 285 ЦПК України, заява ОСОБА_1 повністю відповідала вимогам ст. 285 ЦПК України.
Положеннями ЦПК України встановлено вичерпний перелік судових рішень, які може прийняти суд першої інстанції за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, серед яких не передбачено можливості суду прийняти судове рішення про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
В судове засідання сторони не з'явились повідомлялись судом належним чином про дату, час і місце розгляду справи по суті, причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.05.2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2015 року, ухваленого у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у м. Києві про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та виселення з квартири.
Заявником було подано до суду клопотання про поновлення строку на її подання.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суд першої інстанції зазначив, що заявник пропустив строк на вчинення процесуальної дії, а клопотання про поновлення вказаного строку не містить жодного належного обґрунтування поважності пропуску строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Згідно положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що заявник ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення зазначає, що його представник отримав оскаржуване рішення лише 08.04.2019 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заочне рішення від 26.05.2015 року було вручене за довіреністю 27.07.2015 року, про що свідчить роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту «Укрпошта» (а.с. 120).
Таким чином, про наявність вказаного заочного рішення заявнику було відомо ще 27.07.2015 року, а, відтак, на день звернення заявника до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення, сплинув як десятиденний строк, встановлений ст. 228 ЦПК України в старій редакції, так і тридцятиденний строк, визначений в ст. 284 ЦПК України.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.7 ст. 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем пропущено строк для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, а клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення є необґрунтованим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Крім того, оскільки клопотання подане заявником ОСОБА_1 про поновлення вказаного строку не містить жодного належного обґрунтування поважності пропуску строку, то суд першої інстанції вірно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів, з дня складання повного тексту постанови суду, безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2019 року.
Суддя Гаращенко Д. Р.
Судді Борисова О. В.
Пікуль А. А.