Справа № 11-cc/824/4033/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 584 КПК Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
арештованого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах арештованого ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 та визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою, тобто продовження екстрадиційного арешту до 17 липня 2019 року включно, до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про видачу та фактичну передачу компетентним органам Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івацевичі Республіки Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а на території України зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який розшукується компетентними органами Республіки Білорусь за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
Згідно з ухвалою суду першої інстанції, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, тобто продовження екстрадиційного арешту, оскільки тільки застосування щодо останнього екстрадиційного арешту до фактичної передачі його компетентним органам Республіки Білорусь є достатнім для попередження можливих спроб ОСОБА_8 переховуватися з метою уникнути передачі його компетентним органам Республіки Білорусь.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах арештованого ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зокрема, апелянт вказує на незаконність затримання ОСОБА_8 в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України. Також захисник звертає увагу, що на офіційному сайті Інтерполу в розділі розшукуваних осіб інформація про ОСОБА_8 відсутня. Крім того, автор апеляції зазначає, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 295-3, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , не мають тотожності в КК України, а злочин, передбачений ст. 339 КК Республіки Білорусь, має тотожну їй за сенсом ст. 194 КК України, однак відсутня повна відповідність правової кваліфікації. На думку захисника, слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки в Україні, одружений, зареєстрований та постійно проживає в місті Києві, а за два дні до затримання він влаштувався на нову роботу в ресторані «Мафія». Також апелянт стверджує, що переслідування ОСОБА_8 є політично мотивованим, оскільки останній до переїзду в Україну був активним учасником політичних акцій за дотримання прав та свобод людини і громадянина в Білорусії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення арештованого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, 21 серпня 2017 року постановою слідчого з особливо важливих слідчого відділення Івацевичського районного відділу Слідчого комітету, санкціонованою в. о. прокурора Івацевичського району Брестської області, до обвинуваченого ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту і в той же день постановою того ж слідчого було оголошено розшук ОСОБА_8 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
Постановою слідчого з особливо важливих справ СУ УСК Республіки Білорусь по Брестській області від 24 листопада 2017 року було притягнуто ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності як обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
Інкриміновані ОСОБА_8 компетентними органами Республіки Білорусь злочини, передбачені ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь, відповідають злочинам, передбаченим ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, і є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання на строк більше одного року позбавлення волі.
27 березня 2019 року о 16 год. 40 хв. співробітниками ВКП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області виявлено та затримано громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, відповідно до інформації, наданої Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва НП України, розшукується правоохоронними органами Республіки Білорусь на республіканському рівні для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
29 березня 2019 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо ОСОБА_8 було застосовано в порядку ст. 583 КПК України тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.
12 квітня 2019 року Генеральною прокуратурою України отримано запит Генеральної прокуратури Республіки Білорусь про видачу ОСОБА_8 для притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295- 3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
24 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком до 22 червня 2019 року включно.
13 червня 2019 року (датоване 12 червня 2019 року) заступник прокурора Київської області ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу і фактичну передачу компетентним органам Республіки Білорусь для притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
18 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 було частково задоволено та визнано наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою до 17 липня 2019 року включно у зв'язку із застосуванням щодо останнього екстрадиційного арешту до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь.
Визнаючи наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою у зв'язку із застосуванням щодо останнього екстрадиційного арешту, слідчий суддя виходив з того, що існують достатні підстави для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь, строки давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності не сплили і обставини, що виключають видачу особи стороні, яка надала запит, не змінилися, тобто такі обставини відсутні.
Враховуючи, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчий суддя дотримався норм КПК України, міжнародно-правових актів, Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 року, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_8 , який є громадянином Республіки Білорусь, а на території України фактично переховувався від правоохоронних органів Республіки Білорусь з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою до 17 липня 2019 року включно у зв'язку із застосуванням щодо останнього екстрадиційного арешту до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу (екстрадицію) та фактичну передачу компетентним органам Республіки Білорусь.
Таким чином, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення слідчого судді слід визнати непереконливими.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах арештованого ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 176 - 178, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 422, 584 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, якою частково задоволено клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_9 та визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою, тобто продовження екстрадиційного арешту до 17 липня 2019 року включно, до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про видачу та фактичну передачу компетентним органам Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розшукується компетентними органами Республіки Білорусь за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 295-3, ч. 3 ст. 339, ч. 2 ст. 218 КК Республіки Білорусь, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах арештованого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4