Справа № 306/94/14-ц
Іменем України
30 вересня 2019 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого: Собослой Г.Г.,
суддів: Куштан Б.П., Кожух О.А.,
секретаря: Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 20 червня 2014 року у справі №306/94/14-ц (Головуючий: Ганчак Л.Ф.), -
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Свалявської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 18.06.1988 року, видане на ім'я ОСОБА_3 і свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсними та визнання права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлим батьком ОСОБА_1 ..
Під час розгляду справи до участі було залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (спадкоємці померлого ОСОБА_4 ) та в якості третьої особи без самостійних вимог - Дусинська сільрада Свалявського району.
Позов мотивовано тим, що у провадженні Свалявського районного судунадійшла справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , Дусинської сільська рада, відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Свалявського РУЮ про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 матеріалах даної справи позивачі підтверджують права на житловий будинок тим, що їх померлий батько ОСОБА_4 , який є братом позивача ОСОБА_2 , був власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 Дусино та прийняв спадщину за своєю покійною матір'ю, яка теж була власником частини будинку. До справи додано свідоцтво про право власності та свідоцтво про право спадкування, які позивач вважає незаконними та просить визнати недійсними з наступних причин.
Позивач вважає, що після смерті його батька ОСОБА_1 ні мати позивача, ні брат не прийняли спадщину з наступних підстав. Вважає, що мати спадщину за покійним батьком позивача не могла прийняти, оскільки на день смерті батька не перебувала з покійним батьком у шлюбі, що підтверджується тим, що рішенням Свалявського районного суду їх шлюб розірвано в 1982 році. Покійний брат ОСОБА_4 написав заяву про відмову від прийняття спадщини відмовився та не був прописаний у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою сільської ради. Після смерті батька позивача в будинку був прописаний син позивача, що свідчить про прийняття позивачем спадщини. Свідоцтва, які видані на ім'я брата та мами позивача, не зареєстровані, як зазначено в свідоцтвах в КУП Свалявське РБТІ, що не є підтвердженням їх права власності на будинок АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 просив позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на спірний будинок в порядку спадкування за батьком ОСОБА_1 ..
Рішенням Свалявського районного суду від 20 червня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Свалявської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Дусинська сільська рада про визнання свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності за позивачем відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставилося питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для відмови у позові відсутні.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2014 року та з урахуванням ухвали цього ж суд від 03 грудня 2014 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Свалявського районного суду від 20 червня 2014 року залишено без змін.
Дані судові рішення набрали законної сили.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 , який не брав участі у справі подав апеляційну скаргу, який вважає, що рішення суду від 20 червня 2014 року є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом не було встановлено час і підстави виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначається на час відкриття спадщини. Судом був неправильно встановлений правовий режим майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , так як такий був колгоспним двором і позивача у справі ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в цьому колгоспному дворі і став членом колгоспного двору. Таким чином, із свого народження набув право спільної сумісної власності на колгоспний двір згідно з існуючим на той час законодавством та ЦК УРСР з 1963 року. Відповідно до довідки №2864 виконкому Дусинської сільської ради від 30.12.2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживає з дня свого народження і по сьогоднішній день за адресою: АДРЕСА_1 , а тому став неповнолітнім членом колгоспного двору з часу свого народження. Крім того, позивач ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набувши право спільної сумісної власності на майно колишнього колгоспного двору надав йому, як сину, право використовувати і його майно для проживання. Суд не надав належної правової оцінки копіям документів, що містяться у спадковій справі - доказам, що були предметом спору, а всупереч ст.213 ЦПК України виніс незаконне рішення, спираючись при його постановленні не на фактичні обставини справи і докази, що їх підтверджують, а на усні нічим не підтверджені заперечення відповідачів.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , яка просить закрити апеляційне провадження, судова колегія приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення Свалявського районного суду від 20 червня 2014 року, яким відмовлено у позові ОСОБА_2 і залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 грудня 2014 року встановлено, що позивач на день смерті спадкодавця ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і на час розгляду справи у суді проживав за адресою: АДРЕСА_1 і жодних доказів на підтвердження факту фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном позивачем не надано.
Даними рішеннями ми судів не взято до уваги доводи позивача ОСОБА_2 , що його володіння та управління майном підтверджується тим, що у спірному будинку проживає його син ОСОБА_1 , який оплачує комунальні послуги, оскільки останній не є спадкоємцем ОСОБА_1 - батька позивача.
Оскільки, ОСОБА_2 не прийняв спадщину за батьком ОСОБА_1 , а тому апелянт ОСОБА_1 не може спадкувати спірний будинок за своїм батьком ОСОБА_2 ..
Посилання ОСОБА_1 на те, що із свого народження набув право спірної сумісної власності на колгоспний двір згідно з існуючим на той час законодавством та ЦК УРСР з 1963 р., судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки рішенням Свалявського районного суду від 13 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у позовних вимогах про визнання за ним право власності на 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , як за колишнім членом колгоспного двору, відновлення становища, яке існувало до порушення його законних прав та інтересів, визнання незаконною і скасування видану ОСОБА_1 довідку виконавчого комітету Дусинської сільської ради №16 від 15.06.1988 року про право особистої власності робітника або службовця на вказаний будинок, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 18.06.1988 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Свалявською державною нотаріальною конторою на Ѕ частину житлового будинку з відповідними до нього належними добудовами житловою площею 52 кв.м. у АДРЕСА_1 зареєстроване в реєстрі за №910, визнання недійсним і скасування свідоцтва на право власності, видане ОСОБА_3 Свалявською державною нотаріальною конторою 18.06.1988 року на Ѕ частину житлового будинку з надвірною добудовою - літня кухня, житловою площею 52 кв.м. у АДРЕСА_1 зареєстроване в реєстрі за №909.
Рішенням Свалявського районного суду від 30 листопада 2016 року у позові ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 20 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено частково і рішення Свалявського районного суду від 30 листопада 2016 року в частині позовних вимог про усунення від права на спадкування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено та ухвалено у цій вимозі нове судове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_9 про усунення від права на спадкування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.
Посилання ОСОБА_2 також на те, що суд не надав належної правової оцінки копіям документів, що містяться у спадковій справі - доказам, що були предметом спору, то докази, їх відхилення та мотиви відхилення наведені у рішення суду та ухвалі апеляційного суду Закарпатської області.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що матеріали справи не містять доказів, що цим судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалося, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду від 20 червня 2014 року слід закрити відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.352, 362 п.3 ч.1 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційне провадження за апеляційну скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного судувід 20 червня 2014 року у справі №306/94/14-ц закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07 жовтня 2019 року.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой