Справа № 306/950/18
Іменем України
01 жовтня 2019 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі :
головуючого судді : Джуги С.Д.
суддів : Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.
за участю секретаря: Чучки Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2018 року, ухваленого суддею Вінер Е.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закрпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ ,-
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут” ( далі ТОВ “Закарпатгаз Збут”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ. Посилається на те, що упродовж липня 2015 року - червня 2018 року відповідачем за адресою споживання : АДРЕСА_1 1 здійснювалося фактичне споживання природного газу. Однак, відповідач не виконував і не виконує взятих на себе зобов”язань, а саме не здійснив оплату вартості спожитого газу вчасно. Вказане призвело до виникнення заборгованості. З врахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ, що станом на 10.05.2018 року, складає 19822 грн., а також 4235,06 грн. інфляційні втрати, 1032,24 грн. 3% річних та 1762 грн. сплачений судовий збір.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2018 року заявлений позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову повністю відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказано, що суд не врахував, що позивачем не повністю сплачено судовий збір при подачі позову за кожну вимогу і не залишив позовну заяву без руху; суд не врахував, що позивачем не вказано період виникнення боргу в зв'язку з чим неправильно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних; суд не врахував, що заборгованість за спожитий природний становить 17 855 грн., однак задовольнив позов в повному обсязі; суд в рахунок заборгованості не врахував сплату ним в період з липня 2015 року по липень 2016 року коштів в сумі 3987грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Закарпатгаз Збут” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Апелянт в судове засідання не з'явився, про місце, час розгляду справи належним чином повідомлений. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення , виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконуються зобов'язання по сплаті за спожитий природний газ, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості та підстави для цивільно - правової відповідальності відповідача за прострочення виконання зобов'язання за договором.
З такими висновками погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Постановою Кобінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 “Про затвердження положення про накладення спеціальних обов”язків на суб”єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)”, Постановою КМУ від 22.03.2017 року№187 "Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу" на виконання ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу”, визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ "Закарпатгаз Збут".
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 та п.1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.2 Розділу ІІ Правил №2496, за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статтей 633,634,641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.4 Розділу І Правил №2496 та п.1.3 Типового договору №2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22 грудня 2015, а також розміщено на офіційній веб сторінці ТОВ "Закарпатгаз Збут" (zkqaszbut.104.ua) (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від постачальника ТОВ «Закарпатгаз Збут» природний газ у необхідних для нього об'ємах та взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідач ОСОБА_1 являється споживачем ТОВ«Закарпатгаз Збут» за адресою: АДРЕСА_1 , 15/1, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.10-11).
Доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувались цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, наявність у відповідача особового рахунку, підписана відповідачем заява-приєднання. Нарахування за надані послуги з газопостачання здійснювались відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ.
Згідно з розрахунку, наданого суду позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за спожитий природний газ станом на 05.2018 року становить 19822,27 грн.
Відповідачем, відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України не подано жодних доказів, які спростовували правльність вказаного розрахунку заборгованості.
Судом першої інстанції досліджена історія розрахунків, якою підтверджено вказний розрахунок заборгованості і з якої вбачається, що позивачем враховано всі здійсненні відповідачем оплати, в тому числі і в період з липня 2015 року по липень 2016 року в сумі 3987грн. За вказаних обставин безпідставними є доводи апеляції в цій частині.
Не заслуговують на увагу також посилання в апеляції, що позивачем не вказано період виникнення боргу, оскільки такий борг виник в період з липня 2015 року по квітень 2018 року і це вказано позивачем в позовній заяві.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу”споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обовязків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
У відповідності до п. 14 Розділу 3 Правил № 2496 розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Згідно з п.п.4.5 та 4.6 публічного Договору постачання природного газу побутовим споживачам затвердженого постановою НКРЕКП №2500, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.
Відповідно до ст. ст.67,68 Житлового Кодексу України, п. 5 ч. З ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.610 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.611-612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведенного, враховучи, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по сплаті вартості за спожитий природний газ, зобов'язання є грошовим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для цивільно - правової відповідальності відповідача та обгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Наведені доводи в апеляційній скарзі не відповідають вище вказаним фактичним обставинам справи та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують на увагу.
За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26.11.2018 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2643грн до ухвалення судового рішення у справі, а тому такий, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає до стягнення з апелянта на користь держави.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2018 року залишити без змін.
Стягути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2643грн., сплату якого йому було відстрочено ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26.11.2018 року.
Постанованабирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: