01.10.2019 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи № 505/3112/17
Апеляційне провадження № 22-ц/813/4126/19
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),
суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року у складі судді Нікітішина В.П.,
22 листопада 2017 року Головний державний виконавець Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чубакова М.В. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу громадянки України ОСОБА_1 .
Заявник посилається на те, що на примусовому виконанні у Подільському МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області знаходиться зведене виконавче провадження №51203757, до складу якого входить виконавче провадження №50918933, з виконання виконавчого напису № 7667, виданого 23 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 51587,76 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
Боржник добровільно рішення не виконує, кошти не сплачує, не вживає заходів щодо виконання зобов'язання за рахунок належного йому майна і доходів, що змусило державного виконавця звернутися до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року подання головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чубакової М.В. задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим написом № 7667, виданим 23 грудня 2015 року приватним нотаріусом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 51587,76 грн.
ОСОБА_1 в апеляційному порядку оскаржила вказану ухвалу суду, просила ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні подання державного виконавця.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції розглянуто подання державного виконавця без повідомлення боржника про час слухання справи, не встановлено ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань та відсутні докази свідомого ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань перед банком; не враховано судом того факту, що боржник є уродженкою Республіки Молдови, в якій проживають її родичі та поховані її батьки, а в результаті обмеження у праві виїзду за межі України вона позбавлена права на спілкування з родичами.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Учасники цивільного процесу в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, , вивчивши матеріали справи колегія суддів прийшла до наступного.
Задовольняючи подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суджу першої інстанції з наступного.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виконавчим написом №7667 від 23 грудня 2015 року, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 51 587,76 грн. (а.с. 19).
З 18 квітня 2016 року вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у Подільському МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області у вигляді зведеного виконавчого провадження №51203757, до складу якого входить виконавче провадження №50918933 (а.с. 5).
ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов'язань, рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Згідно з п.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно п.19 ч. 2, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Боржник ОСОБА_1 не надала державному виконавцю декларацію про доходи та майно, тобто не виконала покладені на неї Законом України «Про виконавче провадження» обов'язки, що свідчить про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
При встановлених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з межі України.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів свідомого ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є безпідставними.
В матеріалах справи відсутні докази того, що боржник ОСОБА_1 виконує будь-які дії, спрямовані на виконання нею своїх грошових зобов'язань.
До апеляційної скарги також не надано жодного належного доказу сплати боржником ОСОБА_1 грошових коштів за виконавчим написом № 7667 від 23 грудня 2015 року.
Не сплата жодних коштів за вказаним виконавчим написом з 2015 року по теперішній час свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 позбавляє її права на спілкування з родичами, які мешкають в Республіці Молдова, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Боржником ОСОБА_1 не надано доказів виконання нею своїх боргових зобов'язань, що дає підстави для застосування до неї вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги про розгляд подання державного виконавця без повідомлення боржника про час та місце судового розгляду такого подання також не може бути підставою скасування ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа узгоджене з начальником Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області (а.с. 1-4) та розглянуте судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України.
Інших доводів неправильності судового рішення апеляційна скарга не містить.
Оскільки судом першої інстанції ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування.
В результаті встановленого та на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення першої інстанції - залишенню без змін, оскільки постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий /підпис/
Судді : /підписи/
З оригіналом згідно,
Суддя Одеського апеляційного суду Г.Я. Колесніков