Дата документу 24.09.2019
Справа № 334/32/19
Провадження № 2/334/1666/19
24 вересня 2019 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Мінадзе Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати припиненим Договір поруки № 9073 від 17.04.2007 року, укладений між нею та Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» у зв'язку із спливом строку пред'явлення вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
Відповідачі ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2007 року між відповідачами ОСОБА_2 та Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» був укладений кредитний договір № 9073, згідно якого спілка надає позичальнику у тимчасове користування кредит у розмірі 140000 гривень строком до 17.04.2012 року під 24% річних.
Одночасно з укладенням кредитного договору був укладений Договір поруки № 9073 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 2-139/09 від 13.04.2009 року, було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ЗОКС «Довіра» заборгованість за кредитним договором у сумі 236 000,00 грн.
За змістом частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Реалізуючи своє право, передбачене вищезазначеною частиною статті 1050 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про повне дострокове повернення всієї суми кредиту разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, кредитор в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором, строк виконання зобов'язання за договором настав достроково.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права через рішення суду є волевиявленням кредитора, який бажає повернути достроково надані боржнику кошти через порушення ним кредитної дисципліни, при цьому добровільно відмовляючись отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.
Прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов'язок по виконанню судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором. Внаслідок такого рішення залишаються зобов'язання зі сплати боргу, визначеного судовим рішенням.
Відповідно до умов кредитного договору, кредит видавався відповідачу ОСОБА_2 строком до 17.04.2012 року, рішення суду винесено 13.04.2009 року, а позивач звернувся до суду з відповідним позовом у серпні 2018 року.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу 6-місячного строку для пред'явлення вимог до поручителя. Тобто позивач мав протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання пред'явити вимоги до поручителя.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Зі змісту договору поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вказаних вище норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є законними та обґрунтованими, доведені належними і допустимим доказами, і підлягають задоволенню в повному обсязі з вищенаведених підстав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.
Визнати припиненим Договір поруки № 9073 від 17.04.2007 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_1 .
Стягнути з Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 234 (двісті тридцять чотири) гривні 93 копійки з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2019 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.