Справа № 265/4631/19
Провадження № 2-о/265/643/19
15 жовтня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Муратової Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: Головне управління ДФС у Донецькій області та Маріупольське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника Головного управління ДФС у Донецькій області - Вишневського В.І.,, -
16 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, в якому просить встановити факт того, що його заробітна плата відповідно до довідок Новоазовської МДПІ № 5757/10/05-013 від 31.10.2001 року за 2000 рік та № 735/10/05-013 від 11.02.2002 року за 2001 рік становила відповідні суми.
Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року до участі у розгляді справи у якості зацікавленої особи залучено Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області.
Представник Маріупольського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області у судове засідання не з'явився, направив до суду відзив на заяву, в якому посилаючись на вимоги ч.1 ст.2, 19 ЦПК України та ч.1 ст.2, п.1,2 ч.1 ст.4, 19 КАС України зазначає про те, що вимоги відносно заліку роботи, який охоплює трудова книжка не підлягають задоволенню, оскільки це суперечить нормам діючого законодавства, а саме те, що питання зазначене в заяві заявника відноситься до спірних правовідносин, які слід розглядати в рамках адміністративного судочинства.
Заявник ОСОБА_1 заперечував, вказуючи на те, що спору про право не має, так як він звернувся із заявою про встановлення факту отримання ним заробітної плати з 01.07.2000 по 07.03.2002 рік, так як оригінали документів знаходяться на непідконтрольної України території, а Пенсійний Фонд при нарахуванні пенсії не врахував заробітну плату за даний період.
Представник Головного управління ДФС у Донецькій області Вишневський В.І., який діє на підставі довіреності, заперечував проти клопотання Маріупольського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області, вказуючи, що в заяві йде мова про підтвердження отримання заявником заробітної плати, оскільки документів не має в наявності, вони знаходяться на непідконтрольної Україні території, вважає, що заява підсудна саме суду загальної юрисдикції.
Вислухавши думки сторін з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На відміну від позовного провадження окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливим також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Згідно до роз'яснень, які прописані в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичні значення" № 5 від 31.03.1995 року, з наступними змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року зазначено, що в порядку окремої провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При цьому суд звертає увагу, що згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Таким чином, для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого заявнику для розгляду питання про підтвердження цього факту необхідно звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії.
Враховуючи діючий порядок, у разі незгоди з прийнятим рішенням органу, який призначає пенсії, особа має право на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України звернутися за захистом свого права до суду, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах, а оскарженням рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі №706/1637/16-ц.
Заявник зазначає, що встановлення факту що має юридичне значення, а саме того, що його заробітна плата відповідно до довідок Новоазовської МДПІ № 5757/10/05-013 від 31.10.2001 року за 2000 рік та № 735/10/05-013 від 11.02.2002 року за 2001 рік становила відповідні суми, необхідно йому для перерахунку пенсії.
Статтею ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та перелік документів необхідних для обчислення та призначення пенсії за віком особам за відповідні періоди. Відповідно до вказаної норми Закону № 1058 особа звертається до органу Пенсійного Фонду із заявою відповідного зразка для призначення пенсії і у разі незгоди може оскаржувати дії чи рішення Пенсійного Фонду до суду.
З матеріалів справи вбачаються обставини, що свідчать про виникнення спору та, відповідно, виключають наявність підстав для розгляду заяви по суті у порядку окремого провадження.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлено під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За вимогами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, враховуючи, що між ОСОБА_1 та Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області існує спір про право, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду заяву та роз'яснити заявнику, що він має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, керуючись ч.6 ст. 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: Головне управління ДФС у Донецькій області та Маріупольське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя І.Г. Мельник