Справа № 237/1786/19
Провадження № 2/237/822/19
(заочне)
16.09.19 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам, -
08.04.2019 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов цивільний позов заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Максимільянівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Волноваською місцевою прокуратурою систематично вивчаються судові рішення у справах про адміністративні правопорушення з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді. В ході такого вивчення Волноваською місцевою прокуратурою було з'ясовано, що постановою Мар'їнського районного суду Донецької області у справі 237/5510/18 від 04.12.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Однак, судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено.
Ухвалою суду від 09.04.2019 року було відкрито провадження по справі.
У судове засідання позивачі та відповідач не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 04.12.2018 року по справі № 237/5510/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Встановлено, що 02.10.2010 року о 17-30 годині на водоймі, розташованій на території Максимільянівської Мар'їнського району Донецької області поблизу с. Георгіївка був виявлений факт незаконного вилову раків ОСОБА_1 , який впіймав 192 штук раків, чим перевищев добову норму вилову на 162 шт., вагою 6 кг. Рак вилучено та передано на відповідальне збереження ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбана відповідальність ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 001458 ОСОБА_1 02.10.2018 року о 17 годині 30 хвилин на території Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області здійснював вилов раків.
З розрахунку матеріальної шкоди, що є додатком до протоколу № 001458, складеного головним держінспектором ВОРБР «Рибоохоронний патруль» Кужель Євгеном Валерійовичем вбачається, що ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову раків заподіяв шкоду у розмірі 4 131 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КУпАП, питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, на виконання приписів ч. 3 ст. 40 КУпАП судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
При цьому, у пункті 3.15.1 Правил любительського і спортивного рибальства зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної і морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об'єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про тваринний світ» зазначено, що громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об'єктів тваринного світу, використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним ресурсам є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.
Враховуючи те, що незаконний вилов раків здійснювався на водоймі, що розташована на території Максимільянівської сільської ради, кошти, на відшкодування завданих збитків слід стягнути на рахунок бюджету Максимільянівської сільської ради.
За таких обставин з відповідача, враховуючи «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1209 від 21 листопада 2011 року, підлягає стягненню шкода в розмірі 10 863 (десять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні, заподіяна незаконним добуванням (збиранням) цінних видів водних біоресурсів.
Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривні.
На підставі викладеного, ст.ст. 69, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 1166 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, -
Позов заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Максимільянівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Максимільянівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову раків в сумі 4 121 (чотири тисячі сто двадцять одна) гривня, перерахувавши їх на рахунок бюджету Максимільянівської сільської ради Донецької області (розрахунковий рахунок № 33116331005307, держказначейська служба України в Донецькій області 24062100, МФО 899998, ОКПО 38028736, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь прокуратури Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 25707002, юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, розрахунковий рахунок № 35216066016251, Держказначейська служба України, МФО 820172, отримувач - прокуратура Донецької області) судовий збір у розмірі 1921 грн., сплачений при зверненні до суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 16.09.19 року