233 Справа № 233/6757/19
про залишення позовної заяви без руху
09.10.2019 року м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши матеріал цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості розрахункових сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
04 жовтня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з лютого 2016 року по квітень 2017 року в сумі 19178 грн. 02 коп., а також середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04 квітня 2017 року по 04 жовтня 2019 року в сумі 80721 грн.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Однак, 01 вересня 2015 року п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було викладено в новій редакції, що діє на теперішній час, за якою справи «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин» було виключено з категорії пільгових.
Позивач звернувся до суду з позовом, який крім вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, містить вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка належить до категорії інших вимог, що випливають із трудових правовідносин, і від сплати судового збору за звернення до суду з цією вимогою позивач не звільнений.
Тобто позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою, а саме: за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, має бути сплачений судовий збір на загальних підставах, виходячи із ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.
Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. на рахунок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (реквізити для сплати: отримувач - Костянтин.УК/м.Костянтинівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - (IBAN) - UA158999980000031213206005058, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості розрахункових сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху, повідомивши про це позивача, запропонувавши йому сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі та порядку та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості розрахункових сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: