15 жовтня 2019 р.Справа № 577/1102/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.07.2019, головуючий суддя І інстанції: Семенюк І.М., м. Конотоп Сумської області, повний текст складено 31.07.19 по справі № 577/1102/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної служби в Одеській області , Поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Грибенюка Євгенія Івановича
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Управління патрульної служби в Одеській області, Поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Грибенюка Євгенія Івановича, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 608830 від 21 лютого 2019 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено ОСОБА_1 стягнення у справі про адміністративне правопорушення, накладене поліцейським роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Грибенюком Євгенієм Івановичем, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі закрито за малозначністю. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням патрульної служби в Одеській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2019 року по справі № 577/1102/19 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що до компетенції суду при вирішенні справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України не належить вирішення питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративні правопорушення.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 608830 від 21.02.19, складеної поліцейським роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Грибенюком Є.І., ОСОБА_1 . 21.02.19 приблизно о 15 год. 13 хв. в Одеській обл., Біляївський р-н, на 450 км 500 м а/д Київ - Одеса, керував автомобілем DAF95ХF430 н/з НОМЕР_1 з напівпричепом н/з НОМЕР_2 з перенавантаженням на другу одиночну вісь на 1030 кг/ згідно документів вагового комплексу.
Постанова вмотивована тим, що дозволене навантаження на одиночну вісь становить 11000 кг, а авто позивача мало навантаження 12030 кг.
У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що такими діями позивач порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Позивач, вважаючи, що в його діях не має складу адміністративного правопорушення, звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, і відносно нього правомірно винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що вчиненим правопорушенням завдана будь-яка шкода, враховуючи суть правопорушення, відсутність тяжких наслідків, суд першої інстанції визнав таке правопорушення малозначним і змінив захід стягнення, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження у справі за малозначністю.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з таких підстав.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як убачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що перевезення вантажу автомобілем позивача здійснювалось із перевищенням вагових обмежень, а саме при нормативно допустимих навантаженнях на строєну вісь у 11 т., мав фактичне навантаження на строєну вісь 12т.30кг. Тобто, перевантаження на строєну вісь у 12 т.30 кг є більшим на 1т.30 кг замість дозволених 11 т.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі по тексту - Порядок № 879).
Згідно з ч.3 п.2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 4 абз. 2 "Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% від 11 т. (враховуючи похибку вагового комплексу та сипучість вантажу).
Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 % (еквівалентно 220 кг на строєну вісь), що дозволяє враховувати похибку вагового комплексу, специфіку вантажу, в тому числі й сипучого тощо. У даній справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2% (більше на 1030 кг).
Матеріали справи містять довідку від 21.05.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля з причіпом, яким керував позивач, та з якої вбачається, що позивачем було допущено перенавантаження на строєну вісь на 1030 кг, а на підставі цієї довідки поліцейським роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Грибенюком Євгенієм Івановичем позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Докази того, що зважування транспортного засобу та складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, відбулося з порушенням Порядку № 879, матеріали справи не містять
Відповідальність за дане порушення передбачена ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме - порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі досліджених доказів позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності правомочною особою з дотриманням вищезазначених вимог КУпАП
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Перелік видів адміністративних стягнень визначений у ст. 24 КУпАП, до якого належать: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаний перелік видів адміністративних стягнень, які підлягають застосуванню за правопорушення, передбачені КУпАП, є вичерпним.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Цей Кодекс не містить визначення поняття малозначності, проте зазначена норма визначає, що саме орган, який вирішує адміністративну справу, його посадова особа може прийняти рішення про звільнення від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що не є видом адміністративної відповідальності у розумінні статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що усне зауваження є заходом впливу, який не пов'язаний з накладенням адміністративного стягнення, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість зміни застосованого уповноваженою посадовою особою заходу стягнення у вигляді штрафу на усне зауваження, яке не входить до переліку видів адміністративних стягнень, оскільки, фактично звільнив від адміністративної відповідальності позивача, хоча, враховуючи положення ч. 3 ст. 286 КАС України може лише змінити захід стягнення. Водночас, слід зазначити, що в ст. 132-1 КУпАП інше, альтернативне, покарання аніж штраф не передбачене, а відповідальність правопорушника настає за сам факт вчинення правопорушення, відтак колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо можливості застосування норми ст. 22 КУпАП помилковим.
Також, згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Отже, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються обставини, які можуть вплинути на визнання адміністративного правопорушення малозначним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору безпідставно здійснив зміну заходу стягнення на захід впливу, який не пов'язаний з накладенням адміністративного стягнення із застосуванням ст. 22 КУпАП.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 22 КУпАП, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.07.2019 по справі № 577/1102/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Поліцейського роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Грибенюка Євгенія Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій