15 жовтня 2019 р. Справа № 440/2219/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 , повний текст складено 29.07.19 року по справі № 440/2219/19
за позовом ОСОБА_1
до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просив суд:
- визнати протиправними дій (бездіяльності) Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 25.04.2019 обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 25.04.2019 обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідні виплати провести з урахуванням раніше сплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає безпідставною та протиправною відмову відповідача у здійсненні, починаючи з 25.04.2019, обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні починаючи з 30.05.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Глобинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 30.05.2019.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо здійснення з 25.04.2019 по 29.05.2019 року перерахунку та виплати пенсії та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку рішення суду першої інстанції у частині що стосується періоду з 25.04.2019 року по 29.05.2019 року є неправомірним, передчасним, несправедливим - у зв 'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідно до обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зобов 'язано Пенсійний фонд України забезпечити проведення перерахунку пенсій за матеріалами пенсійних справ та зазначено, що застосовується вона з 1 жовтня 2017 року.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII передбачене автоматичне, з 01.10.2017 року, у разі доцільності, переведення з пенсій, призначених зокрема, згідно Закону №796, на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (надалі-Закон №1058), тобто відповідно до Пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 особам, зокрема, пенсія яким призначена відповідно до Закону №796, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глобинському об'єднаного УПФУ Полтавської області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
30.05.2019 позивач звернувся до Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області із заявою в якій, враховуючи Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 та те, що частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення позивачу пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019 розповсюджується на позивача з 25.04.2019, просив відповідача обчислювати та виплачувати починаючи з 25.04.2019 основну державну пенсію по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідні виплати провести з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 7/.
Листом Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області від 31.05.2019 № 56/Ж-02 повідомлено позивача про розгляд його звернення та зазначено, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято Рішення № І-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначено, що оскільки Рішення № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Указано, що відповідь Міністерства соціальної політики України буде прийнята до уваги при нарахуванні пенсійних виплат позивача /а.с. 8/.
Не погоджуючи із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 30.05.2019, перерахунку та виплати пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Так, колегія суддів зауважує, що 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.
Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 10/.
Згідно з довідкою Серія МСЕ №0196150 від 22.11.2011 позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання, отримане при виконанні обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС /а.с. 11/.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.07.1986 по 10.08.1986 /а.с. 9/.
Так, слід звернути увагу на те, що позивач звернувся до Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії 30.05.2019.
Тобто, саме 30.05.2019 позивач вчинив активні дії щодо звернення до органу ПФУ, яким довів до відома суб'єкта владних повноважень щодо необхідності проведення перерахунку пенсії позивача, тобто відновлення відповідного права позивача.
Отже, враховуючи, що з 25.04.2019 норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.", позивач має право з 30.05.2019 на перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Крім того, у вказаному листі від 31.05.2019 №56/Ж-02 відповідач вказує, що відповідь Міністерства соціальної політики України по даному питанню буде прийнята до увагу при нарахуванні пенсійних виплат позивача, що вказує про інформаційний зміст вказаного листа та про відсутність рішення відповідача згідно вказаної заяви позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправними дії (бездіяльність) Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у здійсненні обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період не підлягає задоволенню у період з 25.04.2019 по 29.05.2019, оскільки для захисту порушеного права позивач в цей період не вчинив активних дій щодо звернення до органу ПФУ, що зумовлює необізнаність суб'єкта владних повноважень щодо необхідності відновлення прав позивача.
Аналогічна позиція в даних правовідносинах викладена Верховним Судом у рішенні від 17.07.2018 у справі № 537/52/17 (К/9901/29491/18).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 30.05.2019, перерахунку та виплати пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року по справі № 440/2219/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 по справі № 440/2219/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва