15 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1934/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату грошових надбавок,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошових надбавок: особливі умови служби 15 %, робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премії 10 % починаючи з 01.01.218 року.
Обгрунтовує позовм тим, що при перерахунку пенсії відповідачем на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року позбавив позивача виплат надбавок за особливі умови служби 15 %, робота з таємними виробами, носіями, документами 15 %, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премії 10 %. В зв'язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 20.09.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено справу до розгляду на 08.10.2019 року.
04.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року та з урахуванням розміру грошового забезпечення за довідкою від 22.03.2018 року № ТХ20019, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Позивач до судового засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач в судове засідання з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 06.04.2010 р. з основним розміром грошового забезпечення 90 %, зокрема з яких робота з таємними виробами, носіями, доказами у розмірі 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія у розмірі 10 %, загалом у розмірі 3752,87грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідачем 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з без урахуванням таких складових, як робота з таємними виробами, носіями, доказами у розмірі 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія у розмірі 10 %. Підсумок перерахованої пенсії (з надбавками) склав 6992,23 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 3870,28 грн. та підвищення 2324,55 грн. (75% від 3095,40 грн.) .
Так, дослідивши матеріали справи суд зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з проведенням перерахунку пенсії за вислугу років військовослужбовцю, та порядком виплати перерахованої пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України забезпечує, окрім іншого, виконання законів України, проведення політики у сфері соціального захисту (ст. 116 Конституції України).
За змістом ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає нормативно-правові акті, зокрема постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Питання перерахунку раніше призначених пенсії врегульовано ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, частиною 4 статті 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній станом на 05.04.2018 р.), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, що узгоджується з приписами ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній станом на 05.04.2018 р.), перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом першим пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року) встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Відтак, суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Головне управління як територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами де особа проходила службу та не наділений повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені як складові в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у справі К/9901/10401/18 у постанові від 26.06.2018.
Відповідач не вчиняв дії щодо неврахування надбавок на підставі власного рішення, а здійснив перерахунок на підставі Довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 22.03.2018 року № ТХ20019, відповідно до Порядку № 45.
Таким чином, враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснений на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, зокрема постанови КМУ № 45 від 13 лютого 2008 року, із змінами внесеними Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року, які прийняті у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Основним Законом. При цьому розмір пенсії позивача збільшився з 3870,28 грн. до 6992,23 грн., що спростовує доводи позивача щодо звуження його прав та порушення відповідачем норм Конституції України.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Таким чином, суд вважає, що відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з урахуванням частини задоволених вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 112010201