15 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2589/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Підприємства «ПІК» (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Підприємство «ПІК» (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (далі - Підприємство «ПІК», позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №0127845512.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки, про що складено акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №9131/03-20-55-12/13347739 від 23 квітня 2019 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних №2 від 31 жовтня 2018 року, зареєстрована 19 листопада 2018 року; № 4 від 30 листопада 2018 року, зареєстрована 19 грудня 2018 року та № 7 від 31 грудня 2018 року, зареєстрована 18 січня 2019 року.
Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №0127845512 в адміністративному порядку, однак це не призвело до його скасування.
Позивач вважає таке рішення протиправним та просить його скасувати.
Вказує, що згідно з рішенням Волинської обласної адміністрації від 15 грудня 2017 року № 632 Підприємство «ПІК» відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №1010 від 08 серпня 2007 року «Про затвердження Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів» отримало право користування пільгою, відповідно до вимог пункту 197.6 статті 197 ПК України. Зокрема, позивача у 2018 році було звільнено від оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) операцій з постачання товарів.
Також зазначає, що податкові накладні № 2 від 19 листопада 2018 року, № 4 від 19 грудня 2018 року та № 7 від 18 січня 2019 року є зведеними, складені у відповідності до пункту 198.5 статті 198 ПК України на компенсацію податкового кредиту на придбані матеріали для використання в операціях, звільнених від оподаткування і здійснювалися протягом 2018 року, в період, коли підприємство було звільнено від оподаткування ПДВ.
Позивач вважає, що ним повністю дотримано вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» та листа Міністерства фінансів України від 14 квітня 2017 року № 11310-09- 10/10306 щодо дотримання сукупності двох обов'язкових вимог: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю); податкова накладна складена на постачання товарів для операцій, які звільнені від оподаткування.
З урахуванням викладеного позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 28 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що камеральною перевіркою щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН встановлено порушення Підприємством «ПІК» пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за жовтень, листопад, грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 117364,01 грн., що є підставою для накладення штрафу згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України. Вказує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Зазначає, що згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. До розділу А податкової накладної (рядки 1-Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної. Разом з тим вказує, що в несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних № 2 від 19 листопада 2018 року, № 4 від 19 грудня 2018 року та № 7 від 18 січня 2019 року податкових накладних графа 8 розділу Б не заповнена, а в рядку V розділу А зазначено суму: усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20).
Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в задоволені позову.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 23 квітня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації Підприємством «ПІК» податкових накладних в ЄРПН за 2017-2018 року, за результатами якої складено акт щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №9131/03-20-55-12/13347739 від 23 квітня 2019 року (далі - акт перевірки) (а.с.10-11).
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних за жовтень, листопад, грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 117364,01 грн. Так, Підприємством «ПІК» податкову накладну №4 від 30 листопада 2018 року на суму ПДВ 57316,68 грн. подано для реєстрації 19 грудня 2018 року (кількість днів затримки - 4), податкову накладну №2 від 31 жовтня 2018 року на суму ПДВ 32189,73 грн. подано для реєстрації 19 листопада 2018 року (кількість днів затримки - 4), податкову накладну №7 від 31 грудня 2018 року на суму ПДВ 27857,60 грн. подано для реєстрації 18 січня 2019 року (кількість днів затримки - 3).
27 травня 2019 року на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0127845512, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 11736,40 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 117364,01 грн. (а.с.13).
На вказане рішення відповідача позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 11 червня 2019 року №37 (а.с. 18). Рішенням Державної фіскальної служби України від 12 серпня 2019 року №38723/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 27 травня 2019 року №0127845512, а скаргу - без задоволення (а.с.20).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України . подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов'язаний скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в ЄРПН.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Суд зазначає, що наявність обов'язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі 807/68/18, та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Судом встановлено, що розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 15 грудня 2017 року №632 «Про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування» Підприємству «ПІК» надано дозвіл, зокрема, на користування пільгами передбаченими пунктом 197.6 статті 197 ПК України відповідно до якого звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31 грудня 2015 року, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, «08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; «09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Згідно з положеннями пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
До розділу А податкової накладної (рядки 1-Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;
у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
Як слідує із податкових накладних №2 від 31 жовтня 2018 року, № 4 від 30 листопада 2018 року, № 7 від 31 грудня 2018 року, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, вони містять відмітку про те, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причини «09» (складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість). Графа 8 розділу Б вказаних накладних Підприємством «ПІК» не заповнена, однак в рядку V розділу А зазначено: усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20), при цьому значення суми обсягів постачання товарів, що оподатковуються за ставкою 0 % (код ставки 901) або звільнених від оподаткування (код ставки 903) відсутнє (а.с.35-37).
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №2 від 31 жовтня 2018 року, № 4 від 30 листопада 2018 року, № 7 від 31 грудня 2018 року в ЄРПН, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відтак, ГУ ДФС у Волинській області правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки від 23 квітня 2019 року №9131/03-20-55-12/13347739.
Щодо тверджень позивача про складення вищевказаних податкових накладних у відповідності до вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов'язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31 грудня 2015 року визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. При цьому пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Відтак, факт складання зведеної податкової накладної впливає на строк її складання і жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі 807/68/18.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність висновку про порушення позивачем граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з наведених вище мотивів та підстав суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській №0127845512 від 27 травня 2019 року, відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 1921,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Підприємства «ПІК» (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Я. Ксензюк