вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5675/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Яковлєва М.Л.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу акціонерного товариства "Банк Альянс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 (повний текст складено 22.07.2019)
у справі №910/5675/19 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"
до акціонерного товариства "Банк Альянс"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд"
про стягнення 159 800,99 грн.,
У травні 2019 року акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - Банк, відповідач) та просило стягнути 159800,99 грн. за гарантією, виданою відповідачем на забезпечення виконання підрядником - товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд" (далі - підрядник, третя особа) своїх зобов'язань за договором підряду від 16 серпня 2018 року №1808000288 (далі - договір підряду).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підрядник неналежним чином виконував обумовлені договором роботи, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача за отриманням оплати по гарантії, однак, відповідач безпідставно відмовив у здійсненні виплати за банківською гарантією, передбаченої безумовною та безвідкличною гарантією № 5025-18 від 07 серпня 2018 року (далі - гарантія).
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що умовами банківської гарантії встановлено строк її дії до 28 лютого 2019 року (включно), однак, вимога позивача від 26 лютого 2019 року про сплату відповідачем спірної суми коштів за банківською гарантією була отримана відповідачем лише 1 березня 2019 року, тобто, поза межами преклюзивного строку дії гарантії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 липня 2019 року позов задоволено.
З акціонерного товариства "Банк Альянс" стягнуто на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" акціонерного товариства "Укртрансгаз" 159800грн. 99 коп. заборгованості за банківською гарантією та 2 397 грн. 01коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, акціонерне товариство "Банк Альянс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, а також Уніфікованих правил для гарантій за вимогою в редакції 2010 року, вимога за гарантією повинна була бути отримана банком, як гарантом, не пізніше 28.02.2019 (включно), але була отримана (доставлена) банку 01.03.2019, тобто, після спливу строку дії гарантії, який є преклюзивним, що виключає можливість сплати коштів за гарантією.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 вересня 2019 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
10.09.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що згідно норм цивільного законодавства письмові повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважають такими, що здані своєчасно, отже, вимога за гарантією була подана відповідачу своєчасно і підлягає виконанню. Разом з відзивом надійшло клопотання про проведення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Укртрансгаз" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 19 серпня 2019 року, апеляційна скарга має бути розглянута у строк по 21 жовтня 2019 року (понеділок).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням тендерного комітету позивача від 19 червня 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів по предмету закупівлі "Ремонт допоміжних будівель Новоград-Волинського проммайданчика Рівненського ЛВУМГ" № UA-2018-06-21-000907-c переможцем торгів було визнано товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд", у зв'язку з чим між ними було укладено відповідний договір підряду від 16 серпня 2018 року № 1808000288.
Відповідно до пункту 1.1 договору підряду підрядник взяв на себе зобов'язання за завданням замовника, яке зазначене у складі тендерної документації "Технічні вимоги і якісні характеристики", у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2018-06-21-000907-c на свій ризик власними та залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами виконати у встановлений строк (додаток № 3 до цього договору), а замовник - прийняти та оплатити роботи з ремонту допоміжних будівель Новоград-Волинського проммайданчика Рівненського ЛВУМГ (завершальні будівельні роботи), код ЄЗС ДК 021-2015:45400000-1.
Пунктом 2.1 договору підряду строк виконання робіт за цим договором становить 150 календарних днів від дати оформлення дозволу на початок виконання робіт відповідно до "Графіку виконання робіт", що є додатком № 3 до цього договору. Дозвіл на початок робіт - відповідно до СОУ49.5-30019801-121:2014 "Охорона праці. Порядок допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах АТ "Укртрансгаз"".
Згідно графіку виконання робіт, який є додатком № 3 до договору підряду, зовнішні загально будівельні роботи повинні бути виконані протягом 70 календарних днів з дати надання дозволу на початок виконання робіт, а внутрішні загально будівельні - протягом 150 календарних днів з дати надання дозволу на початок виконання робіт.
У пункті 6.1 договору підряду закріплено обов'язок підрядника щодо виконання усіх робіт у повному обсязі та у строк, передбачений умовами цієї угоди.
Пунктом 12.8 договору підряду передбачено, що виконання зобов'язань підрядником за цим договором забезпечується безвідкличною і безумовною банківською гарантією шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком про задоволення вимог замовника за цим договором у розмірі 5% вартості цього договору, а саме, 159 800,99 грн., у всіх випадках, коли підрядник не виконує вказане у цьому договорі повне зобов'язання або виконає його неналежно, у тому числі з порушеннями щодо вимог якості, комплектності і/чи строків виконання, що є обов'язковим у випадках, які є предметом цього договору.
Згідно з пунктом 12.9 договору підряду строк дії банківської гарантії повинен закінчуватися не раніше, ніж через один місяць після закінчення строку дії цього договору.
Банківська гарантія (гарантійний лист) надається підрядником замовнику до підписання цього договору сторонами; договір, підписаний за її (банківської гарантії) відсутності, є нікчемним (пункт 12.10 договору підряду).
До укладення договору підряду акціонерним товариством "Банк Альянс" було видано відповідну безвідкличну і безумовну банківську гарантію від 07 серпня 2018 року №5025-18.
За умовами гарантії банк взяв на себе зобов'язання сплатити повну суму забезпечення виконання договору про закупівлю (гарантовану суму), що складає 159 800,99 грн., протягом 5 робочих днів з моменту подання першої письмової вимоги замовником (бенефіціаром), в якій буде посилання на одну з наступних підстав: невиконання або неналежне виконання учасником-переможцем прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про закупівлю; відмова учасника-переможця від виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про закупівлю; дії учасника-переможця призвели до неможливості подальшого виконання договору про закупівлю.
Крім того, гарантією передбачено, що гарантія є дійсною та вступає в силу з 07 серпня 2018 року. Строк дії банківської гарантії - до 28 лютого 2019 року (включно).
У порушення умов договору підряду підрядник не виконав повного обсягу робіт до 23 січня 2019 року, як це передбачено додатком № 3 до договору, у зв'язку із чим позивач направив третій особі претензію від 05 лютого 2019 року №2501ВИХ-19-146 про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.
Крім цього, позивач направив відповідачу, як гаранту за банківською гарантією, вимогу від 26 лютого 2019 року №2501ВИХ-19-229 про сплату коштів за банківською гарантією в сумі 159800,99 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №7905309468781 від 26.02.2019.
Згідно роздруківки інформації з сайту відстеження поштових відправлень - поштове відправлення №7905309468781 прийнято поштою у м.Львів 26.02.2019 о 17:43, прибуло на точку видачі/доставки у м. Київ 27.02.2019 о 18:33 та вручено 01.03.2019 о 10:33.
У відповідь на зазначену вимогу відповідач листом від 05.03.2019 за вих. №05.3/01-683 повідомив позивачу про відсутність правових підстав для сплати грошових коштів за гарантією, оскільки вимога була отримана відповідачем лише 01 березня 2019 року, тобто поза межами строку дії банківської гарантії.
У зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 159800,99 грн. за гарантією.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності і обґрунтованості.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:
- договору підряду №1808000288 від 16 серпня 2018 року, укладеного між позивачем та третьою особою, який за правовою природою є договором будівельного підряду;
- банківської гарантії №5025-18 від 07 серпня 2018 року, наданої відповідачем позивачу, яка є одностороннім правочином та одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.
Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача, яка гаранта, суми, забезпеченої гарантією, внаслідок неналежного виконання підрядником своїх зобов'язань за договором підряду.
Спірні правовідносини врегульовані ст. 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 561 ЦК України встановлено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення), розділом І якою визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Частинами 1, 2, 3 ст. 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення зобов'язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов'язанням. Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов'язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб'єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу III Положення, у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).
В силу положень статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки, відповідно до частини 3 статті 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами в установлений цією гарантією строк. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.
Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі №3-31гс16.
У гарантії, наданій відповідачем, не було передбачено конкретного переліку документів, які повинні бути додані до письмової вимоги бенефіціара про сплату гарантованої суми.
Дослідивши зміст гарантії, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті за гарантією, оскільки пред'явлена позивачем вимога відповідала умовам гарантії та, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, є такою, що пред'явлена позивачем своєчасно, оскільки здана до відділення "Укрпошти" 26.02.2019 (за 2 дні до закінчення встановленого строку дії гарантії).
Доводи відповідача про те, що він отримав вимогу 01 березня 2019 року, після закінчення преклюзивного строку дії гарантії, встановленого до 28 лютого 2019 року (включно), обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на наступне.
Так, положеннями ст. 563 ЦК України встановлено, що кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Частиною 1 статті 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Водночас згідно зі статтею 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здав вимогу до відділення "Укрпошти" 26.02.2019, тобто, за два дні до закінчення встановленого строку дії гарантії.
При цьому, як вірно встановив місцевий господарський суд, ні умовами наданої відповідачем гарантії, ні чинним цивільним законодавством, не передбачено необхідності фактичного отримання гарантом адресованої йому вимоги про сплату гарантії протягом строку її дії, а унормовано лише необхідність пред'явлення такої вимоги у цей строк, що і було вчинено позивачем.
Щодо посилань відповідача на "Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" та "Уніфіковані правила для гарантій за вимогою в редакції 2010 року", то доводи відповідача зводяться до довільного тлумачення їх норм, проте, вказаними Положенням і Уніфікованими правилами не може змінюватись порядок обчислення строків, встановлений Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до норм ч. 1 статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За вказаних обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач порушив свої зобов'язання за банківською гарантією та не сплатив передбачену нею суму 159 800,99 грн., отже, не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Банк Альянс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22 липня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.10.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді М.Л. Яковлєв
Г.П. Коробенко