вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2019 р. Справа№ 910/17144/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Тилик Т.М. довіреність № КС№365731 від 24.09.2019;
від відповідача: Хоменко Є.В. - директор;
від третьої особи 1: не прибув;
від третьої особи 2: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року (дата підписання повного тексту 06.06.2019 року)
у справі № 910/17144/18 (суддя: Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ"
Про стягнення 303 280,32 грн.
Встановив
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" (далі -відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України (далі - третя особа 1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ" (далі - третя особа 2) про зобов'язання відповідача забрати товар неналежної якості, а саме засіб захисту рослин "Карамба Турбо" РК 4*5л, кількістю 200 л у Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України за адресою: 20009, Черкаська обл., Христинівський район, с. Христинівка, вул. Садова, б. 1; стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої за товар неналежної якості грошову суму в розмірі 196 401,60 грн, 29 280,32 грн штрафних санкцій за поставку неякісного товару, 67 598,40 грн збитків (упущеної вигоди).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі досягнутої між сторонами домовленості позивач придбав у відповідача товар, а саме засіб захисту рослин "Карамба Турбо" РК 4*5л у кількості 200 л, який у подальшому був поставлений ним Державному підприємству "Дослідне господарство "Нива" Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України на виконання договору поставки № 1-4/2018 від 03.04.2018 року. На замовлення вказаного Державного підприємства державною установою "Житомирська обласна фіто санітарна лабораторія" було проведено дослідження якості товару та встановлено, що зазначений товар не відповідає стандартній препаратній формі, що відображено у результаті дослідження засобів захисту рослин № 61 від 03.10.2018, тобто відповідачем поставлений товар неналежної якості.
Господарський суд міста Києва відмовив у задоволені позову у повному обсязі своїм рішенням від 21.05.2019 року (повний текст рішення складено - 06.06.2019 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи для встановлення належної/неналежної якості товару.
Також, скаржник зазначив, що жодного документу, який підтверджує якість спірного товару відповідачем надано не було.
Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач, у порушення свого обов'язку, поставив товар неналежної якості.
Разом з цим, скаржник вказав на шахрайські дії з боку відповідача та третьої особи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 року справу № 910/17144/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року у справі № 910/17144/18.
08.08.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Крім того, 28.08.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від представника третьої особи 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 24.09.2019 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційні скарги задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача 24.09.2019 року в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що апелянт у апеляційній скарзі не зазначає норми та статті Цивільного, Господарського чи Господарського процесуального кодексів України було порушено чи незаконно застосовано судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення.
Представник третьої особи 2 у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що посилання скаржника на те, що третя особа 2 не передала відповідачу у відповідності до умов вищевказаного договору товаросупровідну документацію є надуманими та не мають документального підтвердження. Крім того, судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено скаржнику у проведенні судової експертизи через її недоцільність, оскільки скаржником не було доведено факту поставки товару, якість якого оспорюється в межах даного спору, саме відповідачем.
Представники третіх осіб у судове засідання 24.09.2019 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 22.07.2019 року на відповідні адреси.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
13.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" (покупець) був укладений договір поставки агрохімікатів та засобів захисту рослин № 13/08/1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити агрохімікати та засоби захисту рослин (далі - товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначається сторонами у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з додатком № 1 від 13.08.2018 року до договору сторони вказаного договору домовились, що під товаром, вказаним у п. 1.1 договору, слід розуміти Карамба Турбо в.р.к у кількості 200 л на загальну суму 163 980,00 грн з ПДВ 20%, за одиницю - 819,90 грн з ПДВ 20%.
Як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" пестицид "Карамба Турбо в.р.к" у кількості 200 л, про що свідчить видаткова накладна № АХ-0000006 від 14.08.2018 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна", у свою чергу, оплатило отриманий товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 285 від 13.08.2018 року на суму 163 980,00 грн (наявне в матеріалах справи).
14.08.2018 року на виконання усних домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" поставило вищевказаний товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак", направивши його за адресою, вказаною останнім, а саме: Черкаська обл., м. Христинівка, відділення ТОВ "Нова Пошта" № 1, отримувач - Качур Андрій Сергійович (який, як свідчить акт відбору зразків продукції від 28.09.2018 року, обіймав посаду головного агронома ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН), що підтверджується експрес-накладною № 59998066873693 .
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" в свою чергу виставило Товаристу з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" відповідний рахунок на оплату товару ( Карамба Турбо, РК 4*5 л у кількості 200 л) на загальну суму 196 401,60 грн, а також склало видаткову накладну № 14080000002 від 14.08.2018 року.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, вищевказана видаткова накладна № 14080000002 від 14.08.2018 року не була підписана сторонами, однак ані позивача ані відповідач не заперечують факт здійснення поставки товару, у зв'язку з чим така обставина не потребує доказування перед судом з огляду на приписи ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" оплатило вартість поставленого йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" товару, що підтверджується платіжним дорученням № 285 від 14.08.2018 року на суму 196 401,60 грн (наявне в матеріалах справи).
У подальшому, на виконання умов договору поставки № 1-4/2018 від 03.04.2018 ТОВ "Агрохіммак", як постачальник, поставило вищевказаний товар (Карамба Турбо, РК 4 *5 л у кількості 200 л) покупцю - ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, що підтверджується видатковою накладною № 41 від 20.08.2018 на суму 264 000,00 грн.
Як вбачається з пояснень ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В.Зубця НААН, підприємство придбало пестицид "Карамба Турбо" як регулятор росту, маючи намір вносити його під озимий ріпак після появи 4-6 листа, тому розкриття отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" товару було здійснено лише у вересні 2018 року.
В подальшому, ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН виявивши, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" товар не відповідає нормі за кольором та консистенцією, склало акт відбору зразків продукції від 28.09.2018 року та передало такі зразки для дослідження державній установі "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія".
Державною установою "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія" був складений результат дослідження засобів захисту рослин № 61 від 03.10.2018 року, відповідно до якого пестицид "Карамба Турбо" не відповідає стандартній препаративній формі.
У зв'язку з цим, згідно з поясненнями, наданими суду ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак", вказані підприємства погодились, що товариство повертає державному підприємству грошові кошти, сплачені останнім за товар, і державне підприємство приймає такий товар на зберігання, на підтвердження чого ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН надало складений ним акт приймання засобів захисту рослин на зберігання від 27.09.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 вищевказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 вищевказаної статті).
Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами спору виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо поставки товару та його оплати засвідчують їх волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, приписами чинного законодавства встановлений обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" (відповідача), як постачальника, передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" (позивачу) якісний товар, придатний для мети його використання.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН здійснювало відбір зразків без залучення представників товариства, яке поставило державному підприємству такий товар, тобто без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак".
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що як вбачається з вищевказаного акту, відбір зразків здійснювався з партії товару номер 74450920КО.
Водночас, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна", ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" здійснювалась поставка товару з іншим номером партії, а саме - 13213116КО.
Колегія суддів, дослідивши договори поставки, видаткові накладні, рахунки-фактури та платіжні доручення, складені з метою оформлення господарської операції з поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГАГРОХИМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" на користь ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, погоджується з висновком суду першої інстанції, що жоден з зазначених документів не містить відомостей про номер партії товару, що поставляється.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги лист Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В." від 19.01.2019 року (наявний в матеріалах справи), яке є виробником товару, якість якого оспорюється в межах даної справи. У вказаному листі Товаристо з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В." зазначає, що партія товару Карамба Турбо РК 4х5 L UA з номером 74450920КО ним до України не постачалась.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що партія товару з номером 74450920КО є саме тією, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак", у свою чергу, поставило ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що встановлюючи невідповідність пестициду "Карамба Турбо" стандартній препаративній формі, державною установою "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія" було зазначено у результаті дослідження засобів захисту рослин № 61 від 03.10.2018 року, що результати дослідження поширюється лише на зразки, що представлені в лабораторію.
Також, судом першої інстанції були правомірно відхилені твердження ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН щодо зберігання спірного товару в належних умовах, оскільки, наявність у вказаного державного підприємства базисного складу загального призначення для зберігання пестицидів, обладнаного згідно з вимогами Державних санітарних правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві (ДСП 8.8.1.2.00-98), затверджених наказом МОЗ № 1 від 03.08.1998 року, ізольованим приміщенням, не доводить факту зберігання вказаного товару саме на такому складі в умовах, які відповідають умовам визначеним розділом 7 паспорту безпеки ТОВ "БАСФ Т.О.В." (наявний в матеріалах справи).
Щодо порядку приймання товару за якістю, колегія суддів відзначає наступне.
Так, умовами укладеного укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" та ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН договору поставки від 03.04.2018 року№ 1-4/2018, зокрема, передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (п. 2.2 договору); строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до Господарського кодексу України (п. 2.3 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ані умовами укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" та ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН договору, ані Господарським кодексом України, не встановлений конкретний порядок прийняття товару за якістю, строки звернення до постачальника з претензіями у випадку поставки неякісного товару, а також порядок дій покупця у випадку поставки товару неналежної якості.
Так, постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року було затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.
Відповідно до п. 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняють приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну кількість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується які документи відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак", здійснюючи поставку товару на користь ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В.Зубця НААН, не надало останньому супровідних документів на підтвердження належної якості товару (зокрема, сертифікат якості).
Водночас, колегія суддів відзначає, що сторонами не було складено відповідного акту про відсутність таких документів під час передання товару.
Згідно п. 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.
Разом з тим, відповідно до абзацу 6 пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.
Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором. Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п'ятиденний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).
Згідно аб. 2, 4 п. 16 Інструкції П-7 одним з обов'язків, які покладаються на одержувача товару під час складання акта, є обов'язок повідомити постачальника з іншого міста для участі у прийманні продукції і складанні акта, якщо це передбачено умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором. При поставці у межах одного міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі у перевірці якості і комплектності продукції та складення акта є обов'язковими.
За змістом пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).
Згідно п. 19 Інструкції П-7, запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів).
Відповідно до п. 19 Інструкції П-7, у разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника.
У разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості (пункт 20 Інструкції П-7).
За результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у пунктах 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, виявивши невідповідність поставленого товару за кольором та консистенцією, ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН не зверталось до свого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" та не повідомляло про необхідність явки його представника для складання відповідного акта, не складало акт перевірки якості товару, не залучало представників відповідної галузевої інспекції по якості продукції або експертів при складенні акту відбору зразків.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
З огляду на викладене та враховуючи недоведеність позивачем факту поставки відповідачем товару неналежної якості, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача забрати товар неналежної якості, стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої за товар неналежної якості грошової суму в розмірі 196401,60 грн та 29 280,32 грн штрафних санкцій за поставку неякісного товару.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків, а саме неотриманого прибутоку (упущеної вигоди) у сумі 67 598,40 грн, з огляду на наступне.
Так, за твердженням позивача, упущеною вигодою у розмірі 67 598,40 грн є різниця між тією вартістю товару, яка була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" (196 401,60 грн), та тією, яку ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" (264000,00 грн).
Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" отриманих від продажу товару, якість якого оспорюється, грошових коштів на користь ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН.
При цьому, колегія суддів відзначає, що надаючи на підтвердження повернення грошових коштів за начебто неякісний товар третій особі обігово-сальдову відомість за вересень 2018 року, позивач зазначає, що підтвердженням того, що товар дійсно був неякісний, був висновок, складений пізніше періоду повернення коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" державному підприємству "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В.Зубця НААН - у жовтні 2018 року.
Посилання скаржника на шахрайські дії з боку відповідача та третьої особи, не беруться судом до уваги як необґрунтовані та недоведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія судів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи для встановлення належної/неналежної якості товару, оскільки позивачем не було доведено факту поставки товару, якість якого оспорюється в межах даного спору, саме відповідачем. Так, встановлення факту неналежної якості товару, який зберігається у ДП "ДГ "Нива" ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, не доведе та не спростує твердження позивача щодо порушення відповідачем, як постачальником, обов'язку поставити товар належної якості.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохіммак" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року у справі №910/17144/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/17144/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко
Дата складення повного тексту 15.10.2019 року у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.