Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4801/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 78 КК України Доповідач ОСОБА_2
09 жовтня 2019 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
засудженого: ОСОБА_8
представника органу
пробації: ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12014060020006828 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 04 березня 2019 року про направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2018 року,
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України на 3 (три) роки обмеження волі зі звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік та покладено на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04 березня 2019 року подання т.в.о. начальника Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області задоволено. Скасовано звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням в зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків суду та умов відбування покарання в період іспитового строку. Направлено засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04 березня 2019 року покарання - 3 (три) роки обмеження волі.
В апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_8 , як вбачається з її змісту, не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його несправедливим, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відмовити.
Вказує, що під час іспитового строку він з'являвся до органу пробації для реєстрації, нових злочинів не скоював, до адміністративної відповідальності не притягався.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду щодо ОСОБА_8 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2018 року відмовити.
Вказує, що суд першої інстанції по незалежних від ОСОБА_10 причинах прийняв рішення про скасування іспитового строку і направлення його для відбуття покарання лише 04.03.2019 року тобто після спливу іспитового строку, який закінчився 07.02.2019 року.
Також, зазначає, що суд не надав належної та правової оцінки поясненням ОСОБА_10 щодо поважності причин неявки до органу пробації для реєстрації у зв'язку з його хворобою, доглядом за бабусею, яка захворіла, виїздом на заробітки в Херсонську область, оскільки їх не досліджував.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора та представника органу пробації на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями п. 8 ч.1 ст. 537 КПК України та ч. 2 ст. 78 КК України, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо він не виконує покладені на нього вироком суду обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Питання контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням регулюються Главою 26 КВК України, а також Інструкцією «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань» від 09.01.2004 року № 16/8615 затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.12.2003 N270/1560 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 січня 2004 р за N16/8615, яка діяла на час розгляду судом першої інстанції подання про направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного за вироком покарання.
У цій Інструкції, а зокрема в Розділі 4 пункти 5.2, 5.3, 5.4 передбачають, що засудженій особі яка ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків виноситься застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Якщо засуджена особа не виконує покладених на неї обов'язків після застереження у виді письмового попередження інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Не виконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які були покладені на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).
Відповідно до статті 166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналіз цих нормативно правових актів на думку колегії суддів вказує, що зверненню органу пробації до суду про направлення засудженої особи для відбування призначеного вироком покарання повинно передувати винесення засудженій особі застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Лише в разі продовження невиконання засудженим покладених на нього обов'язків інспекція може звернутись до суду з відповідним поданням.
Т.в.о. начальника Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області звернувшись 04 жовтня 2018 року з поданням про направлення ОСОБА_8 для відбування покарання, положень цих нормативних актів не врахував, а суд на це уваги про розгляді подання, не звернув.
Так, дійсно встановлено, що засуджений ОСОБА_8 , в період 2018 року 8 разів не з'являвся для реєстрації в ДУ «Центр пробації» в Житомирській області у зв'язку з чим з ОСОБА_8 проводились профілактичні бесіди та виносились йому застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання.
Як засвідчують матеріали особової справи, востаннє з ОСОБА_8 було проведено профілактичну бесіду 02 жовтня 2018 року з приводу його неявки для реєстрації 06.09.18, 13.09.18, 20.09.18, 27.09.18 року та попереджено засудженого про те, що в разі подальшого невиконання покладених на нього обов'язків чи вчинення правопорушень інспекція може звернутись з відповідним поданням до суду.
В поданні т.в.о. начальник Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, яке датоване днем винесення ОСОБА_8 останнього застереження - 02 жовтня 2018 року, даних про продовження не виконання засудженим покладених на нього обов'язків після проведення профілактичної бесіди та винесення застереження не навів, не містить такої інформації і особова справа засудженого.
За цих обставин, коли орган, який здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням при проведені бесіди з засудженим 02 жовтня 2018 року, визнав за можливе його виправлення та добросовісне виконання ним покладених судом обов'язків обмежившись його попередженням про можливі наслідки у виді скасування умовного звільнення, внесення у цей же день до суду подання про скасування умовного звільнення за відсутності даних про продовження невиконання засудженим обов'язків покладених судом на думку колегії не може бути визнане законним.
Суд першої інстанції при розгляді клопотання не звернув увагу на відсутність правових підстав для направлення ОСОБА_8 для відбування покарання, що полягали в продовженні невиконання ним покладених судом обов'язків після винесення йому останнього застереження.
Поза увагою суду також залишились і інші обставини, які на думку колегії суддів мали істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі з'ясуванні питання чи можна розцінити викладені в поданні факти, як свідчення небажання ОСОБА_8 стати на шлях виправлення.
Відповідно до характеризуючих особу даних, що є у провадженні та особовій справі, ОСОБА_8 має зареєстроване та постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою та довідкою, які видані ПП «Нова Крошня - ВЖРЕП №4» від 01.10.19 року.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що 12.04.18, 10.05.18, 02.08.2018 року в період, що передував неявці на реєстрацію він хворів, напередодні звертався в поліклініку, щоб отримати медичну допомогу, однак через відсутність грошей на обстеження та паспорту, йому було відмовлено, крім цього допомагав бабусі, яка захворіла і потребувала догляду за нею, в вересні 2018 року їздив на заробітки в Херсонську область та не зміг вчасно повернутись, оскільки йому не видали заробітну плату, а він інших коштів не мав на придбання квитка, вказані обставини підтвердили в суді апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_8 та його захисник, що на думку колегії суддів вказує на об'єктивність його пояснень у суді про матеріальні труднощі його сім'ї та у зв'язку з цим його вимушений виїзд на будівельні роботи в Херсонську область без офіційного працевлаштування.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки суду про те, що ОСОБА_8 свідомо ухилявся від виконання покладених на нього обов'язків та не бажав ставати на шлях виправлення є передчасними, а тому вважає за необхідне скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання органу пробації.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 04 березня 2019 року, якою ОСОБА_8 скасовано звільнення від відбування покарання - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання т.в.о. начальника Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області ОСОБА_11 про направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного судом покарання.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: