Справа № 761/7965/19
Провадження № 2/761/4383/2019
07 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
представників учасників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» про визнання права власності на майнові права, -
У лютому 2019 року позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного м. Києва суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» (далі - відповідач), у якому просила суд визнати за позивачем право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №СМІ/02/350 від 27 червня 2014 року. ОСОБА_3 умови зазначеного договору виконала належним чином у повному розмірі та отримала довідку про оплату 100% вартості майнових прав. При цьому, між сторонами, не було укладено акту прийому-передачі майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва. 31.07.2018 року позивач звернулася до відповідача з повідомленням, яке містило вимогу відправити на поштову адресу позивача акт прийому-передачі майнових прав на квартиру. Зазначений лист відповідачем було проігноровано, акт прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості на поштову адресу позивача відправлені не були. Це свідчить про невизнання відповідачем факту передачі майнових прав до позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки на даний момент не існує жодного документа, який може бути доказом отримання позивачем майнових прав на об'єкти нерухомості, що у свою чергу є грубим порушенням прав та інтересів позивача. На даний момент будівництво житлового будинку не закінчено, об'єкт в експлуатацію не введено, при цьому відповідач не дотримується взятих на себе зобов'язання щодо строків будівництва, тим самим порушуючи умови договорів.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що право власності на об'єкт нерухомості за Договором № СМІ/02/350 позивач зможе отримати тільки після отримання відповідачем сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, підтверджує його готовність до експлуатації та введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. За договором, позивач отримав право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додатково вказав, що майнові права на квартиру і так належать позивачу.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦПК України).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 26.03.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 20.08.2019 року до матеріалів справи долучено відзив відповідача на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.08.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено наступні обставини справи.
27.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір №СМІ/02/350 купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір) (а.с. 4-6).
Згідно п.п. 2.1. - 2.2. Договору, Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених Цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є Об'єкт нерухомості, розташований в Об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 з наступними: квартира, будівельний АДРЕСА_1, кількість кімнат 1, загальна площа 35,63 кв.м., поверх 21, секція 2.
У відповідності до п. 3.1., Майнові права на Об'єкт нерухомості та цим Договором закріпляються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав. Довідка підписується Продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення Покупцем 100% оплати вартості майнових прав, що визначена у пункті цього Договору
17.02.2015 року ОСОБА_3 видано Довідку про фінансування 100% майнових прав Об'єкта нерухомості за Договором №СМІ/02/350 купівлі-продажу майнових прав від 27 червня 2014 року (а.с. 7).
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).
Згідно ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному в рішенні від 7 грудня 2016 року по справі № 6-1111цс16, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу, це обумовлене право придбання в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні і достатні для придбання речового права.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна і яке засвідчує правочинність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 02 жовтня 2013р. у справі № 6-98цс13 висловив таку правову позицію - виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
Таким чином, станом на даний час, позивачу належать майнові права на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 35,63 кв.м., поверх 21, секція 2 на підставі виданої їй довідки від 17.02.2015 року.
Як передбачено умовами п. 3.2 Договору, після отримання Продавцем на Об'єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з'явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об'єкт нерухомості, підписавши Акт прийому - передачі Об'єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об'єкт нерухомості.
Судом встановлено, що на даний час об'єкт нерухомості не було введено в експлуатацію. Дана обставина не заперечувалась сторонами в ході розгляду справи. Таким чином, Акт прийому-передачі квартири як закінченого об'єкта нерухомості на даний час між сторонами підписано бути не може з огляду на невведення об'єкта нерухомості в експлуатацію.
При цьому, умовами договору не передбачено можливості укладення між сторонами акту прийому-передачі майнових прав на квартиру.
Таким чином, думка позивача про те, що на даний час не існує жодного документа, який може бути доказом отримання позивачем майнових прав на об'єкти нерухомості є помилковою, з огляду на те, що такий документ існує, він наявний у позивача, а саме, Довідка про фінансування 100% майнових прав Об'єкта нерухомості за Договором №СМІ/02/350 купівлі-продажу майнових прав від 27 червня 2014 року, яка засвідчує закріплення майнових прав на об'єкт нерухомості за покупцем.
При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 своєї постанови «Про судове рішення у цивільних справах», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч.1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Окрім того Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі «Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Враховуючи ту обставину, що права позивача не порушені з огляду на те, що їй належать майнові права на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Довідки про фінансування 100% майнових прав Об'єкта нерухомості за Договором №СМІ/02/350 купівлі-продажу майнових прав від 27 червня 2014 року, при цьому, відповідачем даний факт не заперечується, суд приходить до висновку про відсутність порушених прав ОСОБА_3 , а тому, даний позов не підлягає задоволенню.
При цьому, лист від 31.07.2018 року на адресу відповідача про необхідність видачі акту прийому-передачі майнових прав не є доказом порушення прав позивача, оскільки вказаний лист виготовлений та підписаний від імені ОСОБА_4 , а не позивача у даній справі (а.с. 9).
У зв'язку з відмовою у задоволенні даного позову, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу відсутні.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 190, 316, 317, 319, 321, 328, 331 ЦК України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 211, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільних справах», суд, -
позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» про визнання права власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива», код ЄДРПОУ 32658052, адреса м.Київ, вул.Руданського, 3-А.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов
Повний текст виготовлено 15.10.2019 року