гСправа № 358/210/19 Провадження № 2/358/271/19
08 жовтня 2019 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування,
У лютому 2019 року адвокат Орло Юлія Вікторівна уклавши договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_6 , яка є опікуном неповнолітнього ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Богуславської міської ради Київської області, в якому просила визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок) в порядку спадкування за законом.
Заявлені вимоги представник позивача ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_8 , внаслідок чого відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок. Дочка спадкодавці ОСОБА_9 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем після смерті баби звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса, однак йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Оскільки позивач ОСОБА_1 не може у нотаріальному порядку успадкувати житловий будинок, що належав його бабі ОСОБА_8 , тому законний представник ОСОБА_6 була вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Після отримання копії спадкової справи щодо майна ОСОБА_8 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за клопотанням представника позивача ОСОБА_7 , ухвалою суду від 20.08.2019 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_2 (чоловік померлої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( діти померлої) та ОСОБА_5 (онук померлої) (а.с. 59).
У судове засідання представник позивача ОСОБА_7 не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила позов задовольнити (а.с.79).
Представник відповідача Богуславської міської ради Київської області у судове засідання не з'явився, надавши заяву, я якій зазначено, що не заперечує проти задоволення позову та просив розглянути справу без його участі (а.с.28).
Співвідповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися і про причини неявки не повідомили, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 61, 63, 66, 67, 73, 75, 77).
Співвідповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позову та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.69).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_8 , яка була зареєстрована та проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі договору дарування від 21.05.1997 року (а.с.16) та зареєстрований в Комунальному підприємстві Київської обласної ради Південному бюро технічної інвентаризації (а.с. 80).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений 23.01.2019 року ТОВ «ПРОЕКТ-МОНТАЖ-БУД» вбачається, що по АДРЕСА_1 1955 року забудови, загальною площею 42,40 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м., допоміжною площею 13,50 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сарай (Б), сарай (В), вбиральня (Г), погріб з шийкою (Д), огорожа та хвіртка (а.с.13-15).
Відповідно до технічного звіту від 05.02.2019 року та експертного висновку від 12.02.2019 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 , відповідає встановленим вимогам надійності та вимогам протипожежної безпеки, стан задовільний і дозволяє безпечно його експлуатувати ( а.с.9-12).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Із матеріалів спадкової справи щодо ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34-51) вбачається, що потенційними спадкоємцями є ОСОБА_2 (чоловік померлої), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (діти померлої). Крім того, спадкоємцями є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (онуки померлої), оскільки їх мати ОСОБА_9 будучи дочкою ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що до приватного нотаріуса звернулися із заявою про прийняття спадщини з метою отримання свідоцтва на спадщину на нерухоме майно лише ОСОБА_3 та опікун малолітнього позивача ОСОБА_6 (а.с.35, 45).
16.03.2016 року приватний нотаріус Дошка Людмила Анатоліївна, керуючись п. 3.21, п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, письмово звернулася до інших потенційних спадкоємців, а саме: до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.39,40), яких просила протягом 10 днів звернутися до нотаріуса та надати докази про постійне проживання із спадкодавцем ОСОБА_8 на день її смерті. Крім того, повідомила, якщо у вказаний термін вони не з'являться до нотаріуса спадщина буде видана на користь інших спадкоємців за законом без урахування їх частки.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.
Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями після померлої ОСОБА_8 , які прийняли спадщину (згідно документів органу нотаріату) є позивач у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину в установленому порядку, подавши відповідні заяви про прийняття спадщини, однак в даний час, з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину (у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок), позивач ОСОБА_1 (який через опікуна звернулася до суду з відповідним позовом) не може оформити своє право на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 , тому змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
При цьому слід зазначити, що право на одну другу частку даного житлового будинку має інший спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 - її донька ОСОБА_3 , однак в межах розгляду даної справи вона до суду з позовними вимогами ще не зверталася.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 15 ЦК України та статті 4 ЦПК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України).
Зі змісту пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.
Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, визнання відповідачем позову, виходячи з підстав, які викладені нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Богуславської міського ради Київської області, співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визнавши право власності на 1/2 частку нерухомого майна в порядку спадкування.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1261, 1296, 1297 Цивільного кодексу України та статтями 3-5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 271, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, 1955 року забудови, загальною площею 42,40 кв.м., житловою площею 28,90 кв.м., допоміжною площею 13,50 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сарай (Б), сарай (В), вбиральня (Г), погріб з шийкою (Д), огорожа та хвіртка, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом внаслідок смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий: суддя В. М. Корбут