справа №761/33526/19 Головуючий у І інстанції - Савицький О.А.
апеляційне провадження №22-ц/824/13181/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Гуля В.В.
11 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, -
встановив:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного в м. Києві суду з позовом до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2017 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20.06.2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто з територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 945011,50 грн. та 3654,00 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 948575,50 грн. Разом з тим відповідач в добровільному порядку рішення не виконує. У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Тому позивач просила суд стягнути з відповідача в якості відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за невиконання зобов'язання 150725,06 грн., з яких: 116394,06 грн. в якості відшкодування інфляційних втрат; 34331,00 грн. в якості відшкодування 3% річних, та судові витрати за період з жовтня 2017 року по грудень місяць 2018 року.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на користь ОСОБА_1 152232 (сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять дві) грн. 31 коп., з яких: 116394 (сто шістнадцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 06 коп. - інфляційних втрати; 34331 (тридцять чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 00 коп. - три проценти річних; 1507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 25 коп. - судові витрати по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що підстав для задоволення не має, оскільки рішення Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2017 року, на підставі якого з стягнуто з територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 945011,50 грн. та 3654,00 грн. на відшкодування судових витрат, скасовано постаново Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 761/25959/15ц.
Просили скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено , що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2017 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто з територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 945011,50 грн. та 3654,00 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 948575,50 грн.
Позивач зазначає, що відповідач в добровільному порядку рішення Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2017 року не виконує, в зв'язку з чим є всі підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідачем порушено грошове зобов'язання.
Проте такий висновок суду не повністю відповідає вимогам закону виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Верховного Суду у складі суддів Першої Судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 року у справі № 761/25959/15-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 04.10.2017 року , яким було частково задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 945011,50 грн. та 3654,00 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 948575,50 грн., скасовано і в задоволенні позову відмовлено.
Про вказану вище постанову Верховного Суду від 17.07.2019 року Київська міська рада не мала змоги надати до суду першої інстанції, оскільки вказана постанова прийнята в порядку спрощеного позовного провадження та надійшла до Київської міської ради засобами поштового зв'язку лише 08.08.2019 року докази чого надані апелянтом. Тому існувала об'єктивна неможливість її надання до суду першої інстанції, адже дана постанова є новою обставиною, яка має бути досліджена судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, оскільки постановою Верховного суду від 17.07.2019 року у справі № 761/25959/15-ц скасовано, апеляційна скарга піддлягає задоволенню, в зв'язку з тим, що скасовано судове рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення про задоволення позову в цій справі.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити .
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді Л.П. Сушко
О.І. Сліпченко