№ справи: 360/1211/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10066/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Унятицький Д.Є.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
07 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,
секретар - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Садівницького товариства «Калина», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Бородянської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування права власності на земельну ділянку,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року,
встановив:
у травні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення органу правління СТ «Калина» про прийняття в члени товариства ОСОБА_2 , визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5507-17-ст від 15.04.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0506 га кадастровий номер 3221080500:04:002:0342 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для колективного садівництва АДРЕСА_1 визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , реєстраційний номер 1248020032210.
В ході розгляду справи представник позивача - Дунь В.В. подав заяву, в якій уточнив позовні вимоги щодо визнання незаконними та скасування рішення органу управління СТ «Калина» та просив задовольнити цю вимогу в наступній редакції - визнати недійсним п. 5.4. рішення загальних зборів СТ «Калина» оформлене Протоколом загальних зборів СТ «Калина» від 23 серпня 2014 про прийняття в члени товариства ОСОБА_2 та про виділення йому земельної ділянки №45.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права - Закону України «Про кооперацію» та невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу голова правління СТ «Калина» - ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - Дуня В . В., відповідача ОСОБА_2 , голови правління СТ «Калина» - Саватєєвої Л. П. , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що вона є власницею земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідно до Договору про розподіл спадкового майна від 01.12.2007, та Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого 29.12.2012. Позивач вказувала, що відповідачі грубо порушили норми законодавства України та позбавили її права власності та права користування суміжною земельною ділянкою НОМЕР_1 як суміжний сусід. В зв'язку з цим вона просила, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати недійсним п. 5.4. рішення загальних зборів СТ «Калина» оформлене Протоколом загальних зборів СТ «Калина» від 23 серпня 2014 про прийняття в члени товариства ОСОБА_2 та про виділення йому земельної ділянки НОМЕР_1 , а також визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5507-17-ст від 15.04.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0506 га кадастровий номер 3221080500:04:002:0342 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для колективного садівництва АДРЕСА_1 визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , реєстраційний номер 1248020032210.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є членом СТ «Калина», а тому її права як члена товариства не порушувались.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам і судом не було правильно застосовано норми матеріального права.
Суд першої інстанції зробив невірний висновок щодо відсутності доказів членства позивача в СТ «Калина».
Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію» та пункту 6.1 чинного на час розгляду заяви ОСОБА_2 статуту СТ «Калина» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Так в матеріалах справи міститься копія Членської книжки садівника, виданої на ім'я позивача з її фото, дата видачі - 02.12.2012. При цьому в книжці зазначається про сплату ОСОБА_1 членських внесків починаючи з 2009 року, стоять підписи бухгалтера та відтиски печатки СТ «Калина». Також позивачем було надано копію Довідки від 16.12.2010 за підписом голови правління СТ «Калина» ОСОБА_8 , в якій вказується, що вона є членом СТ «Калина» (а/с 129 т. 1). Саме в якості члена СТ «Калина» ОСОБА_1 була зазначена в списках членів товариства на загальних зборах 17.11.2009 (а/с 130-131 т.1 ), подавала заяву ОСОБА_5 щодо того, що не була членом СТ «Калина-2007» та СТ «Калина-2009».
Голова правління СТ «Калина» ОСОБА_5 пояснила, що очолила правління СТ «Калина» у 2014 р., і протоколів загальних зборів товариства їй від попереднього голови правління ОСОБА_8 не передавали, оскільки такі протоколи не вели.
Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.1). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування (ч.3).
Посилання представника позивача на те, що про належність земельної ділянки №45 ОСОБА_2 їй стало відомо лише 22.11.2017 під час розгляду в суді першої інстанції справи за позовом ОСОБА_2 , а тому з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи видно, що з осені 2014 року ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_9 , який також є членом СТ «Калина», почали користуватись земельною ділянкою НОМЕР_1 , яка межує із належною їй земельною ділянкою. Враховуючи, що тривалий час до цього спірною земельною ділянкою попередній член СТ «Калина» ОСОБА_10 не користувався, позивач не могла не знати, що ділянкою користується ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_9 .
Крім того, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 грудня 2018 року, яке набрало законної сили, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення меж земельної ділянки та відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Блиставицька сільська рада Бородянського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київськії області, СТ «Калина», про відновлення прав володіння та користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкодої було відмовлено у задоволенні основного та зустрічного позовів. З вказаного рішення вбачається, що ще до весни 2016 року між сторонами мав місце спір щодо встановлення межі між зазначеними сусідніми ділянками.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захистсвого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Оскільки позивачем не наведено доказів, що про рішення загальних зборів СТ «Калина» від 23,08.2014 їй стало відомо лише у листопаді 2017 р. пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у її задоволенні позовних вимог.
В матеріалах справи міститься заява голови правління СТ «Калина» - Саватєєвої Л.П. про застосування судом строку позовної давності (а/с 177 т. 1).
Також заяву про застосування позовної давності було подано представником ОСОБА_2 - ОСОБА_11 (а/с 56 т. 1).
Таким чином в цій частині позовних вимог слід відмовити в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5507/15-17-сг від 05.04.2017 було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_2 кадастровий номер 3221080500:04:002:0342.
Оскаржуючи Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-5507/15-17-сг від 05.04.2017 та заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 позивач вказувала лише на те, що ОСОБА_2 було незаконно прийнято в члени СТ «Калина», незаконно отримано у користування та зареєстровано за ним право власності.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Статтею 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Згідно з ч. 3 статті 122 ЗК України, у редакції на час виникнення правовідносин, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Ч. 2 статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Таким чином, ОСОБА_2 отримав спрірну земельну ділянку у власність видповідно до вимог зконодавства, і підстави для скасування державної реєстрації права власності за ним відсутні.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. 367, 368, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Садівницького товариства «Калина», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Бородянської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування права власності на земельну ділянку відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді