ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 жовтня 2019 року № 640/5522/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі Шуст Н.А,
за участю представників сторін:
від позивача- Панков К.М
від відповідача - Зайченко Ю.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг
про скасування розпорядження № 360, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (03083, м. Київ, пр. Науки,б.50, код ЄДРПОУ 41229318) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 12.03.2019 року № 360 про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (ідентифікаційний код юридичної особи 41229318, місцезнаходження: 03083, м. Київ, пр. Науки, б.50), прийняте за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 06.02.2019 року № 92/16-5/15.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що розпорядження відповідача прийнято в результаті неправильного застосування суб'єктом владних повноважень норм матеріального права, з перевищенням повноважень, визначених Конституцією та Законами України, в зв'язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач із доводами позивача не погодився, надав відзив на адміністративний позов, в якому вказав про протиправність надання фінансової послуги громадянину, шляхом безготівкового переказу, не на підставі договору, що є порушенням ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», істотною умовою якого є його підписання.
Ухвалою суду від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання та заява про вихід із спрощеного провадження та клопотанням про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11 травня 2019 року суд вийшов із спрощеного провадження та перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиву на адміністративний позов.
В судовому засіданні 09.10.2019 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за основним видом діяльності «надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у». З цією метою ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» організований сервіс з надання онлайн позик, який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом укладення з клієнтом електронних договорів позики.
23.11.2018 року між Позивачем, як Позикодавцем і громадянкою ОСОБА_1 , як Позивальником, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір позики №39829.
Листом №898/16-8 від 21.01.2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг надіслала позивачу вимогу щодо надання інформації та документів по взаємовідносинам із громадянкою ОСОБА_1 .
На виконання вимог відповідача, листом №25/01-19/01 від 25.01.2019 року позивач надав Нацкомфінпослуг інформацію та документи.
Проте, листом від 08.02.2019 року №701/16-8 позивачу був надісланий акт про правопорушення, вчинені ТОВ «ФК «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 06.02.2019 року № 92/16-5/15 та повідомлення про час та місце розгляду справи про правопорушення.
26.03.2019 року на адресу позивача надійшло Розпорядження Нацкомфінпослуг від 12.03.2019 року № 360 про застосування заходу впливу на ТОВ «ФК «Гелексі» усунути порушення законодавства про фінансові послуги, а також повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення та вжиті заходи для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення, з наданням підтверджуючих документів у термін до 02.04.2019 року включно.
Зі змісту розпорядження вбачається, що розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато Актом про правопорушення, вчинені ТОВ «ФК «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 06.02.2019 року №92/16-5/15, відповідачем встановлено, що ТОВ «ФК «Гелексі» надано фінансову послугу гр. ОСОБА_1 , шляхом обрання форми укладення договору позики від 23.11.2018 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.
Абзацом 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Однак, прийняття пропозиції від ТОВ «ФК «Гелексі» укласти електронний договір гр. ОСОБА_1 здійснено шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик, без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що не відповідає положенням абзацу 3 ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно із яким, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Оскільки порядок акцептування пропозиції позивача не відповідає положенням абзацу 3 ч.6 ст. 11 Закону, то позивачем надано фінансову послугу гр. ОСОБА_1 без дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого ст.ст. 11,12 Закону. Тому договір № 39829 є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В силу приписів ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Незгода позивача із прийнятим розпорядженням та доводами, які в ньому викладені, зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III встановлено, що ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.
Відповідно до п. 1.3 розділу I Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 №2112/22424 (надалі - Положення №2319), метою цього Положення є врегулювання правовідносин, пов'язаних із складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; захистом прав учасників ринків фінансових послуг під час застосування Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; оскарженням рішень Нацкомфінпослуг або уповноважених осіб Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу.
Згідно п. 1.5 розділу I Положення №2319, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.
Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (п. 1.11 розділу I Положення №2319).
Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акта про правопорушення (абз. 1, 2 п. 4.2 розд. IV Положення №2319).
Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що Нацкомфінпослуг було дотримано процедурні моменти при прийнятті оскаржуваного розпорядження.
Стосовно доводів, покладених в основу розпорядження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст.207 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції».
Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України).
Частиною 3 ст.642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як зазначає позивач та не заперечувалось відповідачем, ТОВ «ФК «Гелексі» на підставі договору позики №39829 було перераховано ОСОБА_1 3000,00 грн, на підтвердження чого також надано копію квитанції №115473095.
Під час проведення перевірки відповідачем не встановлено обставин повернення ОСОБА_1 позивачу коштів в сумі 3000,00 грн, як помилково отриманих, а отже, з урахуванням наведених вище положень Цивільного кодексу України, договір №39829 розцінюється Окружним адміністративним судом міста Києва, як укладений.
В той же час, стосовно доводів відповідача про порушення позивачем вимог законодавства при укладенні договору, суд зазначає наступне.
Як зазначає відповідач, прийняття пропозиції від ТОВ «ФК «Гелексі» укласти електронний договір (акцепт) гр. ОСОБА_1 здійснено шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик ТОВ «ФК «Гелексі», без заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, що є порушенням ч.6 ст.11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Аналіз наведеної норм дає змогу дійти висновку, що акцепт пропозиції можливий не лише шляхом заповнення формуляра заяви (форми), а й шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На виконання вимог суду про надання до матеріалів справи деталізації завершальної стадії оформлення позики з доказами накладення позичальником електронного підпису на електронний договір позики, позивачем було надано алгоритм отримання грошових коштів через онлайн сервіс ТОВ «ФК «Гелексі» з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Вказана процедура проводиться шляхом здійснення клієнтами-позичальниками поетапних дій з власної ініціативи та верифікації банківської картки, вибору розміру та строку користування позикою, підтвердження заявки на отримання позики та вчинення правочину. Окремі дії вчиняються шляхом самостійного заповнення клієнтом інформації, інші - шляхом натискання кнопок про підтвердження дії та/або введення коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу.
На шостому етапі отримання позики (після реєстрації унікального акаунту користувача - особистого кабінету, ідентифікації/верифікації клієнта, оформлення заявки на позику та скорінгу клієнта) відбувається укладення електронного договору шляхом: натискання кнопки «підтвердити видачу кредиту», ознайомлення зі змістом електронного договору, проставляння чек-боксу «з умовами договору позики згоден», підтвердження даних банківської картки та натискання кнопки «підтвердити заявку».
При натисканні кнопки «підтвердити заявку» позивач генерує одноразовий пароль - електронний підпис одноразовим ідентифікатором і відправляє клієнту смс на контактний номер телефону, вказаний в анкеті клієнта та верифікований раніше.
Клієнт вводить отриманий код-підпис у відповідне вікно, яке виводиться на сторінці сервісу.
Позивач звіряє згенерований і відправлений пароль-підпис з введеним клієнтом у вікно одноразовим кодом-підписом. В разі збігу паролів, договору позики із графіком платежів присвоюється унікальний порядковий номер і накладається електронний підпис одноразовим ідентифікатором клієнта, введений клієнтом у відповідне вікно на сторінці сервісу, на договір та графік платежів. Виводиться інформація, що договір позики укладено. Розділ сайту «Заявки» зачиняється.
Крім того, позивач надав роздрукований знімок (скріншот) електронної сторінки «Отчет о доставке смс», з якого вбачається : номер телефона , на який позивачем відправлені смс-повідомлення, що співпадає з номером телефону, зазначеним ОСОБА_1 в анкеті позичальника; тексти смс-повідомлення, що надсилалися позивачем на номер телефона, зазначений ОСОБА_1 в анкеті позичальника, в тому числі повідомлення із кодом-підписом, згенерованим позивачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - НОМЕР_1; дата і час надсилання повідомлень.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 здійснено електронний підпис договору одноразовим ідентифікатором /НОМЕР_2/. Дана обставина учасниками справи не заперечується.
Як визначено в ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.
За таких обставин, враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що прийняття пропозиції від ТОВ «ФК «Гелексі» укласти електронний договір (акцепт) гр. ОСОБА_1 , здійснене шляхом введення отриманого коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу з надання онлайн позик ТОВ «ФК «Гелексі», відбулось у відповідності до положень ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що, в свою чергу, виключає необхідність заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, та свідчить на користь помилковості доводів відповідача про надання позивачем фінансової послуги з порушенням частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню повністю.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (03083, м. Київ, пр. Науки,б.50, код ЄДРПОУ 41229318) задовольнити повністю;
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 12.03.2019 року № 360 про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (ідентифікаційний код юридичної особи 41229318, місцезнаходження: 03083, м. Київ, пр. Науки, б.50), прийняте за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на ринку фінансових послуг від 06.02.2019 року № 92/16-5/15;
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (03083, м. Київ, пр. Науки,б.50, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено і підписано 10 жовтня 2019 року
Суддя Н.Г. Вєкуа