Справа № 500/1848/19
10 жовтня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 13 898,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою платником податків у розмірі та у строк, установлений Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгоджених податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею надіслано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 12.08.2019 громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено засобами поштового зв'язку відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації.
Вказане поштове відправлення із ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 16.08.2019 повернулося на адресу суду із відміткою про причини не вручення «Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення: перебуває за кордоном» з проставленням календарного штемпеля ПАТ «Укрпошта» « 28.08.2019».
Враховуючи, що ухвала суду про відкриття провадження у справі не отримана відповідачем, з метою з'ясування всіх обставин у справі та недопущення порушень прав сторін, ухвалою суду від 23.09.2019 постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 10.10.2019 о 14.15 год, про що повідомлено відповідача ОСОБА_1 за адресою, яка міститься в матеріалах справи, а також шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-порталі судової влади України.
У судове засідання 10.10.2019 представник позивача не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання також не прибула, відзив на позов не надала, про причини неявки суду не повідомила.
Поштове відправлення із ухвалою про призначення судового засідання на 10.10.2019 та повісткою про виклик до суду, яке направлялось відповідачу за місцем реєстрації, повернулося на адресу суду із відміткою про причини не вручення «Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення: перебуває за кордоном» з проставленням календарного штемпеля ПАТ «Укрпошта» « 04.10.2019».
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.
Отже, суд здійснив всі передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, однак поштові відправлення (з ухвалами суду та повісткою про виклик до суду) не були вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 126, пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України, вважається, що такі вручені належним чином.
Оголошення про виклик у судове засідання ОСОБА_1 , яке призначене на 10.10.2019 було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України 23.09.2019. З моменту оприлюднення оголошення відповідач ОСОБА_1 вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а її неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 10.10.2019 допущено заміну позивача Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області.
Інших заяв по суті справи, крім позовної заяви, від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку як платник податків.
Станом на 18.07.2019 за відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 13 898,40 грн (а.с.10).
Податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, виник на підставі винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0443013-1303-1912, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 13 898,40 грн (а.с.15).
Наявність у відповідача податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 13 898,40 грн підтверджується також розрахунком суми позовних вимог (а.с.11), податковий борг відображений в інтегрованій картці платника по вказаному податку (а.с.16-17) .
Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є складовою частиною податку на майно, який у свою чергу входить до системи місцевих податків (пункт 10.1 статті 10 ПК України).
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
При цьому, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку( підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункт 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0443013-1303-1912, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 13 898,40 грн, було направлено на адресу платника податків та вручено 22.05.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15). З цього часу обчислюється строк сплати платником податків податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом.
Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалось, а отже є узгодженим. Доказів іншого відповідачем не надано.
Також суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями. Предмет спору не стосуються правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом, і такі суми податкових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 266.10 статті 266 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми «Ф» №23532-17 від 06.08.2018 на суму податкового боргу 13 898,40 грн (а.с.13), податкова вимога не вручена відділенням поштового зв'язку та повернута адресату контролюючого органу (а.с.14).
В силу положень пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків ОСОБА_1 у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався.
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Головне управління ДПС у Тернопільській області після вжиття всіх необхідних заходів, передбачених ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, з дотриманням строків, визначених у статті 95 цього Кодексу, звернулось до суду.
Відповідно до положень частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 13 898,40 грн , щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з ОСОБА_1 .
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 13 898,40 грн (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 40 коп.), який перерахувати на р/р UA448999980000031417617019677, код одержувача 37373001, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010200 09, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142763).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 10 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.