Справа № 500/1866/19
07 жовтня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Смика А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому, просить:
визнати протиправними дії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
скасувати рішення Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, і Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, «з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: з дня досягнення 55-річного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувавши у пільговий трудовий стаж період роботи з 19.09.1985 по 24.07.1986 електрозварником СПМК Тернопільського облміжколгоспбуду (спеціалізована пересувна механізована колона)».
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 14.01.2019 звернувся до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням відповідача, що оформлене листом від 05.04.2019, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із недостатністю пільгового стажу, не зараховано до такого стажу ОСОБА_2 період роботи у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського облміжколгоспбуду з 19.09.1985 по 24.07.1986. Підтверджено загальний стаж 35 років 07 місяців 24 дні, в тому числі пільговий стаж 12 років 03 місяці 23 дні.
Представник позивача зазначає, що робота ОСОБА_2 у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського облміжколгоспбуду з 19.09.1985 по 24.07.1986 підтверджується записами трудової книжки. Разом з тим, дані про його роботу у період з 19.09.1985 по 24.07.1986 не узгоджуються з відомостями довідки архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації, зокрема, назва підприємства згідно з трудовою книжкою вказана СПМК Тернопільського облміжколгоспбуду (спеціальна пересувна механізована колона), а в архівній довідці - СПМК Тернопільського обласного державно-кооперативного тресту «Тернопільагроспецмонтаж». Представник позивач вважає, що дані про місце роботи позивача, що зазначені у його трудовій книжці та архівній довідці різняться не з вини ОСОБА_2 та не повинні впливати на зарахування стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З підстав, наведених у позовній заяві, представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
02.09.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов (а.с.54-56), в якому останній позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що на підтвердження спеціального трудового стажу у період з 19.09.1985 по 24.07.1986 позивач не надав до пенсійних органів уточнюючої довідки, а тому ОСОБА_2 не зараховано до пільгового стажу вказаний період роботи.
Пільговий стаж згідно з поданими документами становить 12 років 03 місяці 23 дні при необхідному 12 років 6 місяців, а тому права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач немає через відсутність необхідного стажу роботи.
Інших заяв по суті справи учасниками справи не подано.
Ухвалою суду від 24.09.2019 задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, допущено заміну відповідача Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (а.с.66-67).
Розгляд справи проведено у відповідності до положень статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Представник позивача, який брав участь у судових засіданнях, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), після досягнення віку 55 років, звернувся до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою від 14.01.2019 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.59). Як вбачається із розписки-повідомлення (а.с.60), одночасно з заявою позивачем подано обов'язкові документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, трудову книжку.
Розглянувши заяву позивача, Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 05.04.2019 № 2089/02 повідомило йому про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.19-20). Таку відмову обґрунтовано тим, що у позивача недостатньо пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії, згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи, що загальний стаж ОСОБА_2 , обчислений на підставі поданих документів становить 35 років 07 місяців 24 дні, в тому числі пільговий стаж - 12 років 03 місяці 23 дні, при необхідному 12 років 6 місяців, заявник не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до поданої заяви від 14.01.2019 через відсутність необхідного стажу роботи.
Позивач вважає, що не зарахування періоду роботи з 19.09.1985 по 24.07.1986 до пільгового стажу порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
У даному випадку спірним є період роботи позивача з 19.08.1985 по 24.07.1986, який зараховано відповідачем до загального трудового стажу ОСОБА_2 , однак не зараховано до пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Аналогічні приписи містяться у пункті 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.
Таким чином, головними умовами для призначення позивачу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 14.01.2019 є досягнення віку 55 років, наявність стажу роботи 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Досліджуючи у судовому засіданні оригінал трудової книжки ОСОБА_2 БТ- НОМЕР_1 , копію якої долучено до справи, судом встановлено, що щодо спірного періоду містяться такі записи: 19.09.1985, СПМК Тернопільського облміжколгоспбуду, прийнятий на роботу газозварником третього розряду (запис № 5); 24.07.1986 звільнений з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП УРСР (запис № 6). Запис про звільнення засвідчений підписом інспектора по кадрах та скріплений печаткою Спеціалізованої пересувної механізованої колони Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду (скорочена назва СПМК) (а.с.27).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, що застосовувався для підтвердження пільгової роботи до 31.12.1991, передбачалися професії «газозварник», «електрозварник».
Отже, професія газозварника (електрозварника) була передбачена у Списку № 2, який був чинним у період роботи ОСОБА_3 у СПМК Тернопільського облміжколгоспбуду.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
Із досліджених судом записів трудової книжки НОМЕР_2 , слідує, що ОСОБА_2 в період з 19.08.1985 по 24.07.1986 працював на посаді «газозварника», а не «електрозварника», як помилково зазначає представник позивача у позові. Оскільки професія «газозварник» передбачалась у Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, то це дає право на зарахування вказаного періоду роботи позивача до спеціального (пільгового) трудового стажу.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що доводи представника відповідача про обов'язковість подання позивачем уточнюючої довідки для підтвердження наявності пільгового стажу роботи у спірний період є необґрунтованими, оскільки для підтвердження спеціального (пільгового) трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств чи архівні довідки, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що пільговий трудовий стаж позивача газозварником у період з 19.08.1985 по 24.07.1986 підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, яких достатньо для підтвердження наявності у позивача пільгового стажу.
Крім того, на підтвердження роботи позивача у спірний період газозварником у матеріалах справи наявна копія «Відомостей Тернопільської Спец ПМК-9 підприємства «Агроспецмонтаж» нарахування заробітної плати робітникам і службовцям за 1986 рік», надана архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації. Відповідно до таких Відомостей проводилось нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за професією «газозварник» (а.с.35-37). Нарахування заробітної плати позивачу у СПМК у 1986 році підтверджується архівною довідкою, виданою Архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації від 03.04.2019 № 12-06/02/199 (а.с.17).
Щодо наявності розбіжностей у зазначенні назв підприємства, на якому позивач працював у спірний період згідно з відомостями трудової книжки та відомостями, наданими архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації щодо нарахування заробітної плати за цей період, то на переконання суду ці обставини не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу роботи, оскільки вказані документи однозначно вказують на професію ОСОБА_2 у цей період «газозварником» та нарахування йому заробітної плати за цією професією, що є основною умовою для зарахування стажу роботу до пільгового до 21.08.1992.
Суд звертає увагу на те, що спірний період роботи позивача у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду газозварником припав на період з 19.09.1985 по 24.07.1986, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», а тому робота на вказаній посаді не потребувала проведення атестації робочого місця.
Крім того, суд зобов'язував позивача зібрати та надати суду будь-яку інформацію (у тому числі отриману від архівних установ, державних реєстраторів, осіб, які спільно працювали з позивачем на підприємстві), яка стосувалась припинення (реорганізації) юридичної особи Спеціалізованої пересувної механізованої колони Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду та створення, державної реєстрації юридичної особи Тернопільської Спец ПМК-9 підприємства «Агроспецмонтаж».
З наданих пояснень представниками сторін та поданих доказів вбачається, що будь-яка інформація (історична довідка) щодо створення, припинення (реорганізації) Спеціалізованої пересувної механізованої колони Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду та Тернопільської Спец ПМК-9 підприємства «Агроспецмонтаж» у архівному відділі Тернопільської районної державної адміністрації, державного реєстратора, Головному управлінні статистики у Тернопільській області відсутня (а.с.39-41, 69-70).
Отже, можливість надати відповідачу будь-які інші відомості, крім тих, що описані вище, про роботу у спірний період з 19.08.1985 по 24.07.1986 у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду, у тому числі уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи за професією газозварника чи архівну довідку про нарахування заробітної плати за цей період, у позивача відсутня з незалежних від нього причин.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що записи трудової книжки ОСОБА_2 БТ НОМЕР_1 про роботу у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду цілком підтверджують факт його роботи газозварником з 19.09.1985 по 24.07.1986 (10 місяців 6 днів), а вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем та які у сукупності дають підстави для висновку про одночасну наявність усіх основних умов для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, які є тотожними: на час подання заяви 14.01.2019 ОСОБА_2 досягнув віку 55 років, мав загальний стаж роботи понад 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 КАС України).
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального (пільгового) стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З урахуванням цих положень та пунктів 1.6, 1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії 14.01.2019, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення позивачем 55 років, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 17.10.2018.
Відтак, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати дії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними.
Визнати протиправним та скасувати рішення Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке оформлене листом від 05.04.2019 № 2089/02.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.10.2018, зарахувавши до пільгового трудового стажу період роботи газозварником у Спеціалізованій пересувній механізованій колоні Тернопільського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Укрміжколгоспбуду з 19.08.1985 по 24.07.1986.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_2 (48252 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2019.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.