Справа № 683/1423/19
1-кп/683/232/2019
11 жовтня 2019 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
встановив:
28 травня 2019 року на розгляд до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшов для розгляду обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які обвинувачуються за ч. 3 ст. 185 КК України.
Захисники вважають за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки відомості які би підтверджували особи обвинувачених, відсутні.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема щодо встановлення анкетних відомостей обвинувачених.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 281 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
При цьому, на думку суду, такі відомості мають бути підтверджені належним чином згідно з вимогами чинного законодавства України.
Так, згідно із положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» поряд з документами, що посвідчують особу громадянина України в окрему частину виділені документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а саме: посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. Для іноземця, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.
Таким чином законодавством України чітко врегульовано питання, які саме документи посвідчують особу.
5 червня, 17 липня, 7 серпня 2019 року обвинувачений ОСОБА_7 з'являвся в підготовчі судові засідання, однак документи, що посвідчують його особу надано не було, а тому і ідентифікувати його як обвинуваченого не представилось можливим.
Обвинувачений ОСОБА_8 також в судовому засіданні 17 липня 2019 року заявив, що будь-яких документів, що посвідчують його особу він немає.
При проведенні підготовчого судового засідання судом неодноразово ставилось питання щодо необхідності надання суду документа, на підставі якого було встановлено особи обвинувачених. Прокурором вказувалось, що особи обвинувачених встановлено згідно інших вироків відносно них, однак наявність вироків інших судів щодо обвинувачених будь-яким чином також не можуть вказувати на те, що скерований у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт стосується саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Неодноразові відкладення підготовчого судового засідання з метою надання можливості прокурору та обвинуваченим надати відповідні документи позитивного результату не дали.
За наведених обставин суд позбавлений можливості встановити особи обвинувачених та перевірити їх анкетні дані, які вказані в обвинувальному акті, а також пересвідчитись в тому, що обвинувачення було висунуте саме тим особам, які вчинили кримінальне правопорушення.
Таким чином суд позбавлений можливості усунути допущену неправильність обвинувального акту в частині встановлення анкетних даних обвинувачених в підготовчому судовому засіданні в силу своєї диспозитивності, процесуальних можливостей та покладення зазначеного обов'язку відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 91, ст. 92, ч. 4 ст. 110 КПК України на слідчого і прокурора.
З огляду на викладене суд вважає, що слідчим при складанні обвинувального акту та прокурором при його затвердженні вимоги п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України не дотримано, що є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст. 314 КПК України, суд
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019240220000184 відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: