Справа № 333/5882/19
Провадження № 1-кс/333/2394/19
10 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080040003443 від 08.10.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоолександрівка, Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України на посаді стрільця 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти (з конвоювання екстрадиції та охорони підсудних), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України,
09.10.2019 року слідчий Комунарського відділення поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області звернулась до суду із даним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 січня 2018 року у відповідності до наказу №6 командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_5 прийнятий на військову службу за контрактом та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», та призначений на посаду стрільця 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних).
ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем-правоохоронцем, 08 жовтня 2019 року вчинив умисний злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Так, знаходився неподалік магазину «Ельдорадо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 1, виник прямий умисел, направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, схопив за одяг ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрив їй рот своєю рукою, погрожував фізичною розправою та примушував вступити з ним, ОСОБА_5 , в статеві зносини, але злочин було не закінчено, з тих причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 - не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з тим, що злякався невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка була перехожим в місці скоєння злочину та втік.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України - незакінченому замаху на зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, під час якого особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Крім того, 08 жовтня 2019 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, знаходячись в лісосмузі неподалік будинку АДРЕСА_3 , виник прямий умисел, направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи повторно, схопив за одяг ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закрив їй рот своєю рукою, повалив на землю, та погрожуючи фізичною розправою намагався зняти з останньої штани та примушував вступити з ним, ОСОБА_5 , в статеві зносини, але злочин було не закінчено через причини, які не залежали від волі ОСОБА_5 - потерпіла ОСОБА_10 вирвалась та втекла з місця скоєння злочину, в той же час ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України - закінченому замаху на зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
08.10.2019 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України.
Підозра у скоєнні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 08.10.2019, в ході якого оглянута ділянка місцевості неподалік «Дитячої залізниці» у м. Запоріжжя; протоколом огляду місця події від 08.10.2019, в ході якого оглянута ділянка місцевості в лісосмузі неподалік буд. АДРЕСА_4 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.10.2019 в ході якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 в ході якого потерпіла ОСОБА_9 вказала на всі обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.10.2019 в ході якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 в ході якого потерпіла ОСОБА_10 вказала на всі обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення;протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_5 .
Слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_5 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід - тримання під вартою відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України з наступних підстав та ризиків, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
1) переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 не має стійких соціальних зав'язків у м. Запоріжжі (не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей);
2) знищити , сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі вищевказаної інформації, враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив злочин передбачений ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, слідство приходить до висновку, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного, підстави та ризики, які існують, оскільки інші запобіжні заходи не обмежують пересування особи та не можуть у повному обсязі запобігти зазначеним ризикам
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які були викладені в клопотанні, вважає, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечував відносно задоволення даного клопотання, зазначив, що не вчиняв інкримінованих йому злочинів, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного мешкання, в квартирі, яку орендує у жінки.
Захисник підозрюваного заперечував відносно задоволення даного клопотання, вважає ризики, заявлені слідчим, не обґрунтовані, вважає є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи, що його підзахисний має місце постійного проживання, раніше не судимий, працевлаштований
Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 по цьому кримінальному провадженню запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12019080040003443 від 08.10.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, скоєних при вищезазначених обставин.
08.10.2019 р. о 11-30 год. ОСОБА_11 фактично затриманий на підставі ст. 208 КПК України.
08.10.2019 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України.
Клопотання слідчого оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень.
Підозрюваному ОСОБА_11 08.10.2019 р. о 20-26 год. вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчим надано копії: протоколів прийняття заяви про вчинені кримінальні правопорушення від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколів допиту даних потерпілих; протоколом огляду місця події від 08.10.2019; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання від 08.10.2019 р.; протоколу проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 р.;протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_5 .
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, максимальне покарання за інкримінований тяжкий злочин передбачене у вигляді позбавлення волі до 10 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, на яке послався слідчий суддя, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем за контрактом, раніше не судимий. Також встановлено в судовому засіданні, що підозрюваний не одружений, дітей на утриманні не має, за місцем реєстрації не мешкає фактично, що свідчить про наявність ризику, що останній, враховуючи тяжкість покарання за інкриміновані правопорушення, може переховуватись від слідства, суду. Існування інших, заявлених в клопотанні ризиків, слідчим не доведено.
Таким чином, слідча суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від слідства, суду, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насилля, та вищезазначені досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя, скориставшись правом передбаченим ч. 4 ст. 187 КПК не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080040003443 від 08.10.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 08.10.2019 р. з 11-30 год.
Виконання ухвали доручити працівникам Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала діє до 11-30 год. 07.12.2019 р.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1