Справа № 760/83/19
Провадження № 1-кс/760/898/19
05 березня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № 2457 від 23.02.2006р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера та договір про надання правової допомоги),
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову від 14.12.2018р. старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Подана скарга обґрунтована тим, що 14.12.2018р. постановою старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
На думку адвоката ОСОБА_3 , прийняте детективом рішення про закриття кримінального провадження не ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оскільки єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про закриття кримінального провадження стали лише свідчення детектива НАБ України ОСОБА_6 .
Крім того, адвокат зазначив, що показання детектива ОСОБА_6 , органом досудового розслідування не перевірені належними та допустимими доказами, що, на думку адвоката, свідчить про умисну необ'єктивність посадових осіб органу досудового розслідування, які суто формально підійшли до розслідування злочину, про який повідомила ОСОБА_4 .
Крім цього, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що детективом НАБ України ОСОБА_5 не було допитано в якості свідка саму заявницю ОСОБА_4 , інших осіб, що приймали участь в кримінальному провадженні № 42017000000000011 від 03.01.2017р., зокрема, інших детективів, які разом з детективом ОСОБА_6 входили до складу детективів, процесуальних керівників, що проводили контроль за дотриманням законів. Також, на думку адвоката, детективом не проведено доступ до матеріалів кримінального провадження № 42017000000000011 від 03.01.2017р., не отримано копію ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.08.2018р. та матеріалів справи за результатом розгляду, яких було постановлено слідчим суддею ухвалу від 10.08.2018р., та не було виконано всіх необхідних процесуальних дій та не проведено слідчих (розшукових) дій, які необхідні для встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
Тому, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати постанову від 14.12.2018р. старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України та зобов'язати Національне антикорупційне бюро України продовжити проведення досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження № 42017000000000011 від 03.01.2017р.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив скасувати оскаржувану постанову.
Детектив НАБ України ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, проте надіслав свої письмові заперечення з приводу поданої скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його неявка не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, слідчий суддя вважає, що скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебували матеріали кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
14.12.2018р. постановою старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
Вказана постанова обґрунтована детективом тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано фактичних даних про те, що ОСОБА_4 зазначеним кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, у зв'язку з цим, постановою від 14.12.2018р. ОСОБА_4 відмовлено у визнанні потерпілої із роз'ясненням прав і обов'язків потерпілого та вручення відповідної пам'ятки в об'єднаному кримінальному провадженні № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Крім того, детектив в оскаржуваній постанові зазначає, що в ході досудового розслідування не здобуто доказів, які вказують на вчинення працівником Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 конкретних дій щодо виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а саме перевищення службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень і завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_4 .
З огляду на наведене, оцінюючи зібрані в ході досудового розслідування докази, ґрунтуючись на всебічному, повному й упередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, детектив прийшов до висновку про відсутність в діях працівника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
В ході судового розгляду скарги, з метою з'ясування питання щодо дотримання детективом вимог законодавства про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню в даному провадженні, були досліджені матеріали кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, відповідно до яких, слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи адвоката ОСОБА_3 щодо неповноти проведеного досудового розслідування, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду скарги.
На думку слідчого судді, обґрунтованими є доводи адвоката з приводу неповноти досудового розслідування, оскільки в даному кримінальному провадженні детективом не було навіть опитано самої заявниці ОСОБА_4 , яка заявила про вчинення детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 , так як і не відібрано пояснень у зазначених заявницею свідків із числа посадових осіб, які входили до складу групи детективів та прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000000011 від 03.01.2017р., щодо обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, не витребувано копій матеріалів кримінального провадження № 42017000000000011 від 03.01.2017р., не отримано копію ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10.08.2018р. та матеріалів справи за результатом розгляду, яких було постановлено слідчим суддею ухвалу від 10.08.2018р., та не було виконано інших необхідних процесуальних дій, які необхідні для встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена детективом постанова від 14.12.2018р. про закриття кримінального провадження, ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, та не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст.ст. 2, 9 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування, оскільки вказана постанова не містить аналізу доводів заявниці, опису заходів, які вживались слідчим для їх перевірки, що свідчить про порушення детективом вимог КПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, що призвело у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
За таких обставин, скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , в цій частині підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню скарга адвоката ОСОБА_3 в частині зобов'язання Національного антикорупційного бюро України продовжити проведення досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження № 42017000000000011 від 03.01.2017р., оскільки розгляд (оскарження) таких питань не передбачений, в порядку, визначеному Главою 26 КПК України. Крім того, на думку слідчого судді, скасування постанови про закриття кримінального провадження, має наслідком продовження органом досудового розслідування подальшого розслідування.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову від 14.12.2018р. старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 52018000000001103 від 08.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України - скасувати.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1