Справа № 308/4907/19
09 жовтня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 09.10.2019 року, укладену між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070030001316 від 26.04.2019 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, закінчив 9 класів Ужгородської гімназії № 13 Ужгородської міської ради Закарпатської області, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070030001316 від 26.04.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
З обвинувального акту встановлено, що 05 квітня 2019 року, приблизно о 03 год. 25 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, таємно, в нічний час доби, знаходячись на АДРЕСА_2 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння, реалізовуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна з іншого приміщення, яке полягало в тому, що ОСОБА_4 переліз через внутрішній паркан та шляхом віджиму вхідних дверей проник до підсобного приміщення, де зберігався велосипед марки «Formula Dakar 24», вартість якого згідно з висновком експерта № 11/321 від 24.04.2019 року становить 3020 грн., що належить потерпілому ОСОБА_6 , та останній передав вказаний велосипед неповнолітнім ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. В подальшому, реалізуючи корисливий мотив власного збагачення за рахунок викраденого майна неповнолітні ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. та ОСОБА_4 продали вищевказаний велосипед ОСОБА_9 .
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.
До суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 09.10.2019 року між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 , відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні подав заяву, згідно з якою відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надає прокурору Ужгородської місцевої прокуратури письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 .
Із змісту угоди про визнання винуватості від 09.10.2019 року вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. При укладенні угоди про визнання винуватості з обвинуваченим враховано наступні обставини: потерпілий ОСОБА_6 , в порядку абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором, про що надав відповідну заяву; ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме активне сприяння до розкриття вчинених ним злочинів; наявність суспільного інтересу в забезпечені швидкого досудового розслідування і судового провадження, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду справи та економії бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням; наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання, відсутні; обвинувачений ОСОБА_4 не є судимий; матеріальні збитки, задані злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілому відшкодовані шляхом повернення викраденого потерпілим. Згідно з угодою ОСОБА_4 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та погодитися з визначеним в угоді покаранням, відшкодувати витрати на проведення судових експертиз за рахунок законного представника. Сторони дійшли згоди на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких обвинуваченому роз'яснено.
В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як роз'яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року № 13, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом. У зв'язку з цим визначені сторонами угоди тривалість іспитового строку та обов'язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, потерпілим відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні у розмірі 314,02 грн. покласти на обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 жовтня 2019 року між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070030001316 від 26.04.2019 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 314 (триста чотирнадцять) гривень 02 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.
Речові докази:
DVD-R диск, на якому міститься відеозапис із камер відеонагляду за період 05 квітня 2019 року, які встановлені на перехресті вулиць Будителів, Тельмана та Українська, розташовані у м. Ужгород, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
велосипед марки «Formula Dakar 24», жовтого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 , який передано у кімнату зберігання речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1